Тебе лякало, що можу я згоріти
І лишиться лише поволока на очах.
Гадалося, що буду повільно тліти,
Змінюючи розмір навіть у мареннях.
Тебе лякало.., згоріла вочевидь!
Вранці була, вночі не стало,
А виною цьому прихована гидь,
Що так вкорінилася вдало.
Гадала, що настав кінець,
А це лише новий початок!
Втручання звелося нанівець,
Сприймається все як додаток.
Тебе лякало, що можу я згоріти
І лишиться лише поволока на очах...
Зрозуміла, що можна все зцілити,
А секрет криється у ранкових радощах!
2023-2025

Відредаговано: 06.09.2026