Вірші у віддзеркаленнях

Після вогню

Тебе лякало, що можу я згоріти

І лишиться лише поволока на очах.

Гадалося, що буду повільно тліти,

Змінюючи розмір навіть у мареннях.

 

Тебе лякало.., згоріла вочевидь!

Вранці була, вночі не стало,

А виною цьому прихована гидь,

Що так вкорінилася вдало.

 

Гадала, що настав кінець,

А це лише новий початок!

Втручання звелося нанівець,

Сприймається все як додаток.

 

Тебе лякало, що можу я згоріти

І лишиться лише поволока на очах...

Зрозуміла, що можна все зцілити,

А секрет криється у ранкових радощах!

2023-2025

                                       

 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше