Слов'янські Казки

Казки про Мару.

...Цього свята було не до сна.Було по зимовому холодно - вітрер,але снігу не було . І для цього континенту клімат був доволі не звичним.

День був коротким.Ссонце швидко зайшло. На криші сусіднього дому,здавалося,хтось сидить,заховався у тіні біля димоходу...

Хоча Новий Рік вже минув , це було святковий вечір ,може навіть більше свято ніж Новий Рік - бо це було вже Різдво!

...хтось точно сховався у тіні бічної сторони,широкого,майже на увесь дах,димоходу.І тут Аліса побачила явь: фігура схожа на Мавку,яка була на осінньому балі-маскараді ,біля лісу.Це було вже інше місто.Місто біля моря!З вікна Аліси було видно два гостроверхих з хрестами купали церков.Фігура загадкова,що мабудь - Мавка,сиділа і щось вдивляючись ,зазирала за перевал криші,здається на церкву.

Ось-ось і там засяяла зірка!Зірка була п'яти лучною з гострими проміннями і сяяла крізь туман - то зпалахуючи - то згасаючи.Іноді здавалося ,що згасла і більш не засяє знов. Але зірка знов - стає - і сяє!І сяє все сильніше і сильніше!Це ж РІЗДВЯНА ЗІРКА ЗАСЯЯЛА НА ОСТРІЄ КУПОЛУ ЦЕРКВІ ,У ГОРІ ХРЕСТА ЦЕРКВІ!Фігура здавалася примарою. То пропадала час від часу,у тіні димоходів,що стояли рядною-строєм вздовж даху поперек. Із них виходив теплий дим,від горіння,у утеплюючих камінах-деревени.Загадкова фігура то Мара- здагадалась Аліса - бо на Мавку, фігура на даху ,вже не була схожа,а більш на Леді Мару - що була теж на осінньому балі-маскараді.Мара обернувшись у ніч , як у накидку , сиділа то визираючи на зірку, бажаючи її дістати і забрати що б зникла п'ятипромінева зірка навічно , то ховаючись за димоходом ,здавалося , на щось чекала! Хотіла сховати у свою накидку -вічність- темну ,як ніч, ту зірку на піку хреста церкві.

Якось бувало перевертаючись на змію Мара зковзуючи з даху до низу,зникала з даху будинку на деякий час .Зірка - немов...згасала, - але потім загоралося і сяяла ще сильніше!

 Іноді бували перехожі,випадкові встріччі ,що з поспіхом йшли кудись -наче запізнюються- заважаючи намаганням Мари дістатися зірку.Потім знов Мара з'являлась на даху біля димоходів у тіні під ніччю,невзмозі забрати зірку,намагаючись вкрасти її прямо з даху простягаючи руку .

 Здавалося вхопить!

Зірка знов згасала ... і  сяяла яривом ,то трішки менше ,то сильніше .Наче мерехтить!

Вітер сильний і поривчастий ,схоже буде скоро шторм ! Зрідка проїжджали машини вдалечі,але десь в іншому краю міста ,чутно було їх мотор.Дахи від штормів вкрились водоростями .Подекуди горіло світло у затишних теплих домівках,відзначаючи свято.

Змією зковзала знов з даху,  невидима ...опинялась біля куполу церкві ...мабудь ця зірка для неї дуже багато значила і разом з тим була недосяжна;Мара неяк немогла досягнути,бо зірка була дуже високо і дуже колючою,обжигаючи своїми променями - мабудь горяча!

Мара ,знов і знов ,зіскользуючи мов ніч темна бажала що б зірка дісталась їй ! І зірка знов зникала ...і знов з'являлась ...і сяяла ...на  куполі церкві . Подразнюючи, мерехтя і високо красно виблискуючи. Кольори зірки змінювалися .Іноді ,здавалось - це самоцвіт ,виблискує у горі церкві ,на висівці ,залізного хреста!

Мабудь як придивитися - то були різні зірки:п'ятилучною;шостилучною;та сьоми і восьмилучною!І пригодавши, ми згадаємо - що ЦІ ЗІРКИ НЕСУТЬ СВЯТА У СВІТІ - І ДІТЯМ!

Кінець.

Мара.Різдвяна зірка .

МОЛИТВА ПЕРЕД РІЗДВОМ.

...(МОЛИТВА) - спостерігаючи за відблиском бігаючих зайчиків,від проїзджаючих у низу машин,на склянці з'явився (оброзовався) образ янгола-охоронця.Поблискуючи латами він сяяв золотом у хреснім зірковому мерехтінні.То молитва була, про покрів дітей і матерів до діви Марії (і ще потім молилась по покрів для наречених і незамужніх).Янгол поставив меч - чотирьох гранний, з символікою хреста у рукоятії і чотирьох лезим до низу.Меч був золотим і сяяв жовтим ,потім красним;сяяв - млічним шляхом.Намальована картина ,на столі біля стакана,оперта о стіну символізувала війну на ній- зображенням жінки.Ще здавалося ,з зображеного на лівій стороні закату , яггол молитвами визволив загиблого солдата  і  той наче прийшов!На стіні від світла фар проїзджаючих машин з'являлись світло і тіні.Гадаю здалося з'явився світлоносний образе,схоже на янгола Михаїла(ще до Бога ближчий).Янгол Михаїл явився не звідки і хотів було дізнатись про проізведене таінство-дійство моїм янголом охоронцем(і може це були моя молитва).

-Чому ж це з закату покликали загинувшего солдата, а не з ранкового світанку ?-янгол охоронець відповів,що можливо,там у закаті ,наш загиблий солдате,що не туди потрапив - у закат,а не у Світанок , може заблукав-і треба було його визволяти,що б прийшов до нас , поки не виходить ділами і дійством місце у раю,біля Бога.

Тоді Нгол Михаїл погодився і зник,охрестив перед цим кімнату.

...ще молюся про покрів для дітей(молитва), і з'являється жінка ,наче на дворі, і чутно її- стало - кривлятися над молитвою , вона стала ,перетворюючи її на інші слова і інші прохання.Було незручно і страшно...

...-відьма?-надумала я ,бо  наче заважала та жінка прохати у Боженькі покрів для дітей!

Визирнувши у вікно я побачила фігуру Мари,стоючи прохаючи щось біля світла від ліхтаря.Фігура була незвично висока, зріст досягав ,майже ,до ліхтаря.Потім фігура присіла на одне коліно - це була інша фігура,фігура Янгола охоронця,який стояв прохаючи на колінах,тримаючи меча хрест(схожий на хрест) і складаючи руки долонями у молитвах.