Вірші продиктовані життям
Автономна одиниця
З ямбом поки не виходить, зате вийшов такий цікавий дольник на філософську тематику:
Автономна одиниця
Нас сім мільярдів на землі,
Ми всі живем відведений нам час.
Здається, ніби ми тендітні і малі,
Чи, може, щось буттям єднає нас?
Ми всі - суспільство, сталий організм,
Воно живе, говорить тисячею голосів.
І чийсь бува звучить гучніш, мов грім…
Чи, може, різні власники в цих слів?
І щоб слова оті родились і звучали,
Повинна буть свідомість у людей.
Одна вона на всіх? Хто знає…
Чи все ж окремий розум у тіней?
Моя свідомість ніби унікальна,
Думки - мої! Вони у моїй голові!
Та, здається, зовсім не оригінальна -
Змальовані з одної полотнини всі.
Куди дівається свідомість після всього?
Вона зникає, розчиняється в небутті?
Чи, може, повертається до Нього -
До Того, Хто створив усе в темноті?
Як хто себе ідентифікує… А я - єдина,
Автономна одиниця серед тисячі світів.
Маленький гвинтик, тендітна, як краплина,
Та все ж творчиня своїх власних слів.
Відредаговано: 04.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
