Мій перший досвід у римованому вірші. Називаю це - «Мелодія хорею».
Тихо
Тихий місяць в небі сяє,
Ніжно хмарки колихає.
Лиш закохані не сплять -
Почуття в очах горять.
Тихий шепіт ніч лякає,
Вічність він їй обіцяє.
Ті слова, як дзвін, бринять,
Мов роса в очах блищать.
Тиха пісня садом грає,
Зелень чорна двох ховає.
Між корінь вони лежать,
Їхні подихи тремтять.
Тиха ніч вже догоряє,
Всю цілунками вкриває.
Всі навколо вже мовчать,
Зорі в небі ледь мигтять.
Тихий ранок наступає,
Новий день розпочинає.
Промені верхівки золотять,
Очі любі більш не горять.
Тиха згуба серце крає,
Душа в попелі згоряє.
Тільки спогади болять,
А роки у даль летьть.
Відредаговано: 18.05.2026