Вірші продиктовані життям

Тихо

Мій перший досвід у римованому вірші. Називаю це - «Мелодія хорею».

 

Тихо

 

Тихий місяць в небі сяє,

Ніжно хмарки колихає.

Лиш закохані не сплять -

Почуття в очах горять.

 

Тихий шепіт ніч лякає,

Вічність він їй обіцяє.

Ті слова, як дзвін, бринять,

Мов роса в очах блищать.

 

Тиха пісня садом грає,

Зелень чорна двох ховає.

Між корінь вони лежать,

Їхні подихи тремтять.

 

Тиха ніч вже догоряє,

Всю цілунками вкриває.

Всі навколо вже мовчать,

Зорі в небі ледь мигтять.

 

Тихий ранок наступає,

Новий день розпочинає.

Промені верхівки золотять,

Очі любі більш не горять.

 

Тиха згуба серце крає,

Душа в попелі згоряє.

Тільки спогади болять,

А роки у даль летьть.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше