Вірші продиктовані життям

Думка

Спроба написати Білий вірш. Зізнаюся, було трохи важкувато, але результат того вартий.

Думка

Все по́чинається́ з ма́лої ду́мки,
що народи́лась десь у глибині́,
мала́, мов і́скра, ди́вна і жива́,
і ро́зросла́сь у ці́лий свíт вона́.

Веду́ть мене́ мої́ ду́мки вперед,
у ти́ху й невідо́му далечі́нь,
туди́, де не́бо сходиться́ з земле́ю,
де сни́ живу́ть і ди́хають тепло́м.

Нема́є та́м ні бо́лю, ні печа́лі,
там є́ коха́ння - ма́рево прекра́сне,
там ли́не ди́в шале́них та́нець,
і час там пли́не ти́хо, мов ріка́.

Істо́рій та́м безлі́ч - вони́ шале́ні,
у ко́жній - ці́лий все́світ ожива́,
у ти́х края́х живе́ жа́га приго́ди,
що кли́че за́лишитись у казка́х.

Живе́ там при́нц у королі́встві,
шука́є він любо́в - палку́ і прекра́сну,
його́ любо́в чека́є в те́мнім лі́сі,
і шлях туди́ кошту́є ці́лого життя́.

Там ві́дьма чо́рна, лю́та і лиха́,
що бу́ла зра́джена коха́ним,
вона́ знахо́дить ві́ру в по́чуття,
коха́нню ю́ному вона́ допомага́є.

Там сплять драко́ни в зо́лоті піскі́в,
бере́жуть віка́ми му́дрість ши́ту,
і ві́тер ше́пче імена́ геро́їв,
карбо́вані на сто́рінках вікі́в.

Прекра́сний сон, виді́ння лю́бе,
верта́тися нема́є си́л,
лиши́тись б там, в безкра́їй ду́мці,
в безме́жнім сві́ті ма́рева і мрій.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше