Вірші продиктовані життям

Крок у майбуття

Ще один верлібр.

 

Крок у майбуття

 

Крокую я алеєю широкою.

Сьогодні вона гола та сумна,

А завтра - потопає в кольорах.

Ловлю ласкаве сонячне проміння,

Що лагідно освітлює мій шлях.

 

Асфальт пощерблений, увесь у тріщинах,

Моє життя - падіння й злети.

Іду вперед, не озираюсь, не сумую,

Минаю ямки - кляті перепони.

Назустріч люди: хтось - посміхається,

А хтось - сльози ллє, кричить, кляне.

 

Все змінюється - невпинно, невблаганно,

Не встигаю я й оком мигнути.

Уже не та, якою почала цей шлях,

Якою вийду - не знає жодна жива душа.

 

Шепоче вітер пісню: «Йди, не зупиняйся,

Якщо не хочеш, як немає сил,

Коли здається - сенсу вже бракує».

Я йду вперед, у світле майбуття,

Я вірю в нього, в кожен новий день,

І я роблю наступний крок.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше