"Тіні минулого"

1

Старі вулиці шепочуть спогади,

Мов привиди тихих днів,

Я йду серед тіней,

Щоб відчути їхнє мовчання.

2

Вікна зачинені на глухо,

Мов серця, що забули сміх,

Я слухаю тишу,

Щоб відчути відлуння життя.

3

Старі парки повні листя,

Мов сторінки давно забутих листів,

Я крокую серед них,

Щоб відчути запах минулого.

4

Дощ стукає у дахи будинків,

Мов сльози, що ніхто не бачив,

Я ловлю кожну краплю,

Щоб відчути втрачений час.

5

Старі лавки скриплять під ногами,

Мов спогади, що прагнуть говорити,

Я сідаю на одну,

Щоб відчути відгомін минулого.

6

Тіні дерев простягаються довгі,

Мов руки, що прагнуть обійняти,

Я проходжу між ними,

Щоб відчути невловиму присутність.

7

Старі двері скриплять,

Мов старі спогади оживають,

Я відчиняю їх обережно,

Щоб відчути стару історію.

8

Туман вкриває вулиці,

Мов ковдра для забутих моментів,

Я йду крізь нього,

Щоб відчути таємницю ночі.

9

Старі годинники тикали колись голосно,

Мов серце, що знало радість,

Я слухаю їхнє мовчання,

Щоб відчути відлік часу.

10

Калюжі віддзеркалюють нічне небо,

Мов дзеркала душі,

Я дивлюся у воду,

Щоб відчути глибину спогадів.

11

Старі стіни будинків пам’ятають кроки,

Мов свідки чужих радощів і болю,

Я доторкаюся до них,

Щоб відчути історію життя.

12

Вітри гуляють по порожніх дворах,

Мов духи минулого,

Я прислухаюся до шепоту,

Щоб відчути невидимі руки часу.

13

Старі книги на полицях стогнуть,

Мов голоси тих, хто пішов,

Я гортаю сторінки,

Щоб відчути відлуння думок.

14

Фонтан давно мовчить у парку,

Мов серце, що втратило ритм,

Я дивлюся на воду,

Щоб відчути те, що колись було живим.

15

Старі кам’яні сходи тремтять під ногами,

Мов страхи, що залишили слід,

Я піднімаюся обережно,

Щоб відчути крихкість часу.

16

Тіні людей на стінах танцюють,

Мов спогади, що оживають у пам’яті,

Я спостерігаю їх рух,

Щоб відчути життя, що минуло.

17

Старі фотографії мовчать на столі,

Мов миті, що застрягли назавжди,

Я дивлюся на них,

Щоб відчути присутність тих, кого нема.

18

Старі вітражі відкидають кольорові тіні,

Мов спогади про світло і темряву,

Я вдивляюся у кольори,

Щоб відчути контраст життя.

19

Старі пісні звучать у пам’яті,

Мов ехо давно забутих слів,

Я слухаю їх мовчки,

Щоб відчути ритм минулого.

20

І я стою серед тіней,

Ловлячи кожен звук і світло,

Щоб відчути, що минуле живе

У кожному подиху теперішнього.