"Тіні минулого"

1

Старий парк ховає шепіт вітру,

Мов спогади, що не відпускають,

Я крокую його тінями,

Щоб відчути присутність минулого.

2

Листя шурхотить під ногами,

Мов сторінки давно забутих історій,

Я слухаю їх шелест,

Щоб відчути час, що йде і повертається.

3

Старі лавки тримають сліди рук,

Що колись тримали тепло життя,

Я сідаю на одну з них,

Щоб відчути відгомін чужих доль.

4

Тіні дерев тягнуться довгі й тонкі,

Мов руки, що прагнуть обійняти,

Я стою серед них,

Щоб відчути смуток і ніжність водночас.

5

Старі будинки мовчки стоять,

Мов сторожі часу, що минув,

Я дивлюся на їхні вікна,

Щоб відчути життя, яке тут було.

6

Туман обіймає доріжки парку,

Мов ковдра для спогадів,

Я йду крізь нього,

Щоб відчути містичність миті.

7

Краплі дощу падають на землю,

Мов ритм серця в самотності,

Я прислухаюся до їх стуку,

Щоб відчути ритм життя.

8

Старі сходи ведуть у темряву,

Мов шлях до забутих спогадів,

Я піднімаюся ними обережно,

Щоб відчути страх і відвагу водночас.

9

Вітер шепоче серед гілок дерев,

Мов нагадування про минуле,

Я ловлю його слова,

Щоб відчути голос часу.

10

Старі камені мовчать під ногами,

Мов свідки далеких подій,

Я ступаю по них обережно,

Щоб відчути тяжкість і спокій одночасно.

11

Пташині крики лунають здалеку,

Мов ехо давно минулого літа,

Я слухаю їх,

Щоб відчути легкість спогадів.

12

Старі ворота скриплять у порожньому саду,

Мов шепіт тих, хто вже пішов,

Я відкриваю їх обережно,

Щоб відчути дотик часу.

13

Ліхтарі кидають довгі тіні,

Мов сліди минулих кроків,

Я йду під ними,

Щоб відчути гру світла і пам’яті.

14

Тіні трав тремтять під холодним вітром,

Мов привиди минулих мрій,

Я дивлюся на них,

Щоб відчути ніжність і втрату.

15

Зорі пробиваються крізь хмари,

Мов очі, що спостерігають за світом,

Я піднімаю голову,

Щоб відчути велич і тишу.

16

Старі стіни будинків мовчки ховають історії,

Мов книги, що ніколи не відкривали,

Я прислухаюся до тріщин,

Щоб відчути відгомін минулого.

17

Птахи летять крізь вечірнє небо,

Мов вестники змін, що прийдуть,

Я спостерігаю їх політ,

Щоб відчути надію серед спогадів.

18

Тіні мостів відкидають довгі лінії,

Мов шляхи, що ведуть у часі,

Я крокую ними повільно,

Щоб відчути мить і безмежність.

19

Краплі роси на траві блищать,

Мов спогади, що оживають у ранку,

Я ловлю їх світло,

Щоб відчути красу і крихкість життя.

20

І я стою серед тіней і спогадів,

Ловлячи кожен подих часу,

Щоб відчути, як душа говорить

Мовчазними мовами минулого.