"Вітер змін"

1

Вітер підняв пилюку доріг,

Мов старі спогади з минулого,

Я йшов крізь нього обережно,

Щоб відчути дотик невідомого.

2

Листя кружляло над головою,

Мов танцюристи у повітрі,

Я зупинявся на мить,

Щоб відчути свободу моменту.

3

Далекі гори ховалися в серпанку,

Мов секрети давніх століть,

Я дивився на їх обриси,

Щоб відчути велич світу.

4

Річка глибока несла хвилі,

Мов спогади часу, що не зупинити,

Я прислухався до її шепоту,

Щоб відчути плинність життя.

5

Тіні старих дерев витяглися довго,

Мов руки, що тягнуться до неба,

Я йшов серед них тихо,

Щоб відчути спокій і велич.

6

Сонце просвітлювало крізь хмари,

Мов обіцянка нового дня,

Я вдивлявся у його проміння,

Щоб відчути тепло на серці.

7

Птахи летіли над полями,

Мов посланці свободи і надії,

Я слідкував за їхнім польотом,

Щоб відчути легкість буття.

8

Старі стежки ведуть у нікуди,

Мов шлях пошуку сенсу,

Я йшов ними повільно,

Щоб відчути власний вибір.

9

Туман опустився на долину,

Мов покривало для думок,

Я йшов крізь нього обережно,

Щоб відчути ніжність миті.

10

Камені під ногами хрустіли,

Мов ехо старих кроків,

Я ступав повільно,

Щоб відчути вагу часу.

11

Вітер ніс запахи дощу,

Мов спогади далеких доріг,

Я вдихав його прохолоду,

Щоб відчути свіжість змін.

12

Хмари пливли повільно небом,

Мов думки, що не можна спіймати,

Я дивився на їхні обриси,

Щоб відчути свободу у серці.

13

Старі дерева шепотіли між собою,

Мов мудрі старці природи,

Я слухав їхні слова,

Щоб відчути тишу і спокій.

14

Тіні трав гралися на землі,

Мов невидимі маленькі руки,

Я крокував серед них,

Щоб відчути ритм життя.

15

Сонце лягало на пагорби,

Мов золотий килим над світом,

Я вдивлявся у його тепло,

Щоб відчути мить завершення дня.

16

Ранковий дощ змивав пилюку,

Мов очищення для душі,

Я слухав його тихий стук,

Щоб відчути легкість нового початку.

17

Птахи поверталися до гнізд,

Мов свідки завершення шляху,

Я дивився на їхній політ,

Щоб відчути спокій і порядок.

18

Кожен подих приносив свіжість,

Мов нову хвилю життя,

Я вдихав глибоко,

Щоб відчути силу змін.

19

Тіні ночі повільно наганяли день,

Мов обійми тиші, що наближається,

Я стояв серед них тихо,

Щоб відчути мить переходу.

20

І вітер продовжує нести нове,

Мов обіцянку невідомого шляху,

Я стою, ловлячи його дотик,

Щоб відчути, як вітер змін

Несеться крізь серце назавжди.