"Крила надії"

1

Вітер грає в моєму волоссі,

Мов невидимі пальці долі,

І серце прагне летіти високо,

Щоб відчути свободу у грудях.

2

Птахи кличуть мене у небо,

Мов заклик до мрій і нових шляхів,

І я крокую вперед, не вагаючись,

Щоб відчути віру в себе.

3

Кожен ранок приносить світло,

Мов обіцянку нового початку,

І я ловлю його теплоту,

Щоб відчути надію серед буднів.

4

Сонце танцює на листі дерев,

Мов дзеркала радості і мрій,

І я вдихаю цей світлий подих,

Щоб відчути легкість у душі.

5

Крила моєї надії ростуть повільно,

Мов паростки у тиші серця,

І я відчуваю кожен їх рух,

Щоб відчути силу невидимих сил.

6

Шлях може бути кам’янистим і довгим,

Мов виклик, що перевіряє серце,

І я йду, тримаючи віру,

Щоб відчути впевненість у кроці.

7

Мрії пливуть, мов хмари по небу,

І кожна з них шепоче про можливості,

І я ловлю їх у долоні,

Щоб відчути смак нового життя.

8

Річка співає тиху пісню,

Мов нагадування про потік часу,

І я слухаю її плавний рух,

Щоб відчути гармонію миті.

9

Тіні ночі відступають поступово,

Мов страхи, що тануть у світлі,

І я крокую назустріч світанку,

Щоб відчути силу нового дня.

10

Листя шепоче свої таємниці,

Мов старі друзі, що підтримують,

І я слухаю їх уважно,

Щоб відчути спокій серед шуму.

11

Небо фарбується кольорами надії,

Мов художник, що малює майбутнє,

І я дивлюсь, відчуваючи тепло,

Щоб відчути світло у серці.

12

Кожен крок — мов биття крила,

Що тягне вгору серед буднів,

І я йду, довіряючи дорозі,

Щоб відчути свободу руху.

13

Тиша говорить у власній мові,

Мов порада, що веде до спокою,

І я прислухаюсь до неї,

Щоб відчути мудрість моменту.

14

Хмари пливуть, мов думки у вітрі,

І кожна з них шепоче про надію,

І я ловлю їх у серці,

Щоб відчути легкість і тепло.

15

Крила моєї надії здіймають мене,

Мов пташку, що летить до сонця,

І я відчуваю кожен рух,

Щоб відчути радість польоту.

16

Шум міста стає фоном,

Мов тиша у серці глибоко,

І я слухаю цей тихий ритм,

Щоб відчути присутність себе.

17

Сонце ховається за обрієм,

Мов завершення ще одного дня,

І я ловлю його останні промені,

Щоб відчути тепло у грудях.

18

Кожен подих — мов крок до мрії,

І кожна мрія — мов світло у темряві,

І я йду назустріч ним,

Щоб відчути силу всередині.

19

Тіні страху зникають повільно,

Мов хмари, що розступаються до неба,

І я крокую впевнено,

Щоб відчути свободу і надію.

20

І я ширяю у власному небі,

Ловлячи кожен промінь і подих вітру,

Щоб відчути крила надії,

Що несуть мене крізь життя.