"Світанок надії"

1

Перший промінь ледь торкає землю,

Мов обіцянка нового початку,

І я стою серед ранкового туману,

Ловлячи повітря свіжості й свободи.

2

Трава вкрита росою, мов коштовності,

І я нахиляюся, щоб відчути холод,

Що нагадує про життя, що триває,

Незважаючи на втому і сум.

3

Птахи здіймаються у небесну синь,

Мов символи мрій, що шукають шлях,

І я дивлюсь на них, відчуваючи силу,

Що ховається у легкості польоту.

4

Вітер грає з волоссям і одягом,

Мов художник, що творить картини,

І кожен подих стає частиною шляху,

Що веде до нового дня.

5

Старі дерева тихо спостерігають,

Мов свідки змін і часу,

І я йду серед них, ловлячи ритм,

Що з’єднує минуле й майбутнє.

6

Ранковий дощ крапає на дах,

Мов ніжний дзвін нагадування,

Що навіть сльози — частина життя,

Що робить серце сильнішим.

7

Туман ховає далекі обрії,

Мов оберіг для тих, хто шукає,

І я йду серед невідомого,

Щоб відчути радість відкриття.

8

Ліхтарі ще світять, мов маленькі світи,

Що не бажають зникнути без свідка,

І я ловлю їх світло серцем,

Щоб відчути надію у темряві.

9

Краплі роси блищать мов скарб,

І я зупиняюся, щоб побачити чудо,

Що приховане у простих речах,

Що роблять день особливим.

10

Сонце піднімається повільно,

Мов учитель, що показує шлях,

І я ловлю його тепло,

Щоб відчути, що життя продовжується.

11

Старі лавки мовчки стоять,

Мов сторінки книги, що не забулися,

І я сідаю, відчуваючи спокій,

Що приходить з прийняттям світу.

12

Птахи співають, наче мелодія,

Що наповнює серце світлом,

І я ловлю кожен звук серцем,

Щоб запам’ятати миті щастя.

13

Тіні дерев тягнуться довго,

Мов мостики між темрявою й світлом,

І я йду серед них, відчуваючи спокій,

Що приходить з рівновагою.

14

Вітер приносить запах ранку,

Мов свіжий подих нового життя,

І я ловлю його в груди,

Щоб відчути свободу в кожному русі.

15

Листя шелестить мов старі спогади,

Мов ніжні нагадування про минуле,

І я йду, відчуваючи сум і радість,

Що переплітаються у серці.

16

Ранкові хмари пливуть повільно,

Мов старі мрії, що шукають шлях,

І я дивлюсь на них, ловлячи натхнення,

Щоб мріяти без страху і меж.

17

Ранок пахне землею і дощем,

Мов свіже полотно для нового початку,

І я відчуваю, як серце відкривається,

Щоб впустити світло в душу.

18

Сонце піднімається вище й вище,

Мов обіцянка щастя і надії,

І я йду серед світанку,

Щоб ловити миті радості.

19

Проміння грає на стежках і воді,

Мов ніжна музика світу,

І я відчуваю його тепло,

Що зцілює і дає силу йти далі.

20

І я йду у світ нового дня,

Де кожен подих — як подарунок життя,

Що навчає цінувати теперішнє,

І знаходити красу у кожній миті.