"Мелодія дощу"

1

Дощ тихо стукає по вікнах моїх,

Мов шепіт забутих спогадів,

І кожна крапля — маленький світ,

Що падає, мов нота у серці.

2

Вулиці блищать мокрим камінням,

І світ здається сповненим тиші,

Де кожен звук — мов відлуння далеке,

Що торкає душу тихо і ніжно.

3

І вітер грає з парасольками,

Мов музикант з невидимими струнами,

І листя танцює під дощем,

Як ноти у старій мелодії життя.

4

Я йду стежками, що блищать під ногами,

І кожен крок — мов ритм дощу,

Що співає пісню про самотність,

І про надії, що знову оживають.

5

І спогади, мов хмарки, пливуть крізь думки,

Приносячи сум і трепет одночасно,

Бо кожен дощ нагадує про втрати,

І про радості, що жили поруч із ними.

6

І навіть світло ліхтарів

Мов танцює на мокрому асфальті,

І серце ловить кожен відблиск,

Як промінь на хвилях минулого.

7

Дощ — мов старий друг, що мовчки стоїть,

І слухає мої думки й сумніви,

І кожна крапля обіймає душу,

Даруючи спокій серед шуму світу.

8

І я відчуваю його холодне тепло,

Що торкається шкіри й серця водночас,

І навіть смуток стає лагідним,

Мов пісня, що несе у далечінь.

9

І хмари пливуть, немов човни у небі,

Несучи надії та забуті сни,

І кожен подих дощу — мов обіцянка,

Що життя триває, незважаючи ні на що.

10

І я зупиняюся, ловлю поглядом світло,

Що грає на краплях, мов перли,

І розумію — навіть у сумі,

Є краса, що торкає душу тихо.

11

І серце моє б’ється у ритмі дощу,

Мов маленький барабан у вечірньому світі,

І кожна крапля — мов слово,

Що шепоче про життя і спокій.

12

І я йду далі, під мокрим небом,

Де дощ ллється, мов музика з неба,

І в кожній ноті — відлуння любові,

Що жила у серці, не зникаючи ніколи.

13

І старі дерева тремтять під краплями,

Їх гілки співають тиху пісню,

Що нагадує про дитинство,

Про перші радощі, про перші сльози.

14

І місто, що блищить під дощем,

Мов казка, що ожила на мить,

І кожен звук — мов серце моє,

Що б’ється у ритмі з небом і землею.

15

І пам’ять пливе разом із водою,

Приносячи теплі й сумні миті,

І навіть темрява не страшна,

Коли дощ співає тобі тиху пісню.

16

І я ловлю краплі руками й думками,

Мов бажання, що впало з небес,

І кожна мить — мов подарунок,

Що вчить цінувати життя і спокій.

17

І світло у воді танцює разом із серцем,

Мов відлуння радості, що ще живе,

І кожен крок серед мокрих вулиць

Несе тепло навіть у прохолоді вечора.

18

І вітер приносить запах дощу,

Що змішується із старими спогадами,

І я розумію — сум і краса

Можуть жити поруч у душі одночасно.

19

І серце співає тиху мелодію,

Що народилася серед крапель і тиші,

І кожна нота — мов обійми,

Що гріють, коли світ здається холодним.

20

І я йду серед дощу і світла,

Де кожна крапля — мов життя сама,

Що навчає любити, сумувати, мріяти,

І відчувати серцем кожен момент.