"Тіні минулого"

1. Старі фотографії лежать на столі,

І погляд їхній пронизує серце,

Мов нагадування про дні,

Що залишили слід у душі.

2. Кожна тінь на стіні — як спогад,

Що ховається у куточках кімнати,

І навіть тихий шелест листя

Відгукується знайомим болем.

3. Вітер гуляє крізь порожні вулиці,

І шепіт минулого крутиться у повітрі,

Мов голоси людей, що пішли,

Але лишили відбиток на серці.

4. Кам’яні сходи ведуть до старих дверей,

І кожен крок відлунює мовчанням,

Мов нагадування про те, що було,

І ніколи не повернеться.

5. Ліхтарі вночі кидають тіні,

Мов старі друзі, що сидять поруч,

І кожна тінь розповідає історію,

Яку зберегло лише серце.

6. Письмовий стіл завалений листами,

Що колись були сповнені емоцій,

І я торкаюся їх, немов мрій,

Що ще дихають у пам’яті.

7. Дзвони церкви звучать далекою мелодією,

І нагадують про втрати і радості,

Мов хоровод тіней минулого,

Що крутиться у часі і просторі.

8. Стара музика грає тихо у кімнаті,

І ноти танцюють по повітрю,

Мов спогади, що оживають ненадовго,

Щоб залишити тепло у серці.

9. Кожен крок по порожньому парку

Несе відлуння минулих зустрічей,

І навіть холодна ніч

Мов стає частиною спогадів.

10. Під вікнами старі дерева стоять,

І шепіт їхніх гілок нагадує про час,

Що пролетів, мов вітер,

І залишив слід у душі.

11. Листя кружляє у повітрі повільно,

І кожен його рух — мов історія,

Що ніколи не повториться,

Але живе у серці.

12. Порожні лавки біля річки

Нагадують про розмови і сміх,

Що колись заповнювали простір,

І залишилися лише тіні.

13. Старі книги пахнуть минулим,

І сторінки шурхотять тихо,

Мов шепіт людей, що колись жили,

І залишили частину душі.

14. Місяць заглядає крізь вікно,

І його світло лягає на підлогу,

Мов промінь надії серед тіней,

Що веде крізь самотність.

15. Кожен шум у кімнаті — нагадування,

Про події, що були важливими,

І навіть темрява

Мов стає теплою у пам’яті.

16. Письмовий стіл відбиває світло ліхтаря,

І тіні грають на його поверхні,

Мов старі друзі, що оживають,

Щоб нагадати про минуле.

17. Дзеркало відображає порожню кімнату,

І водночас показує тіні тих,

Хто колись тут жив і сміявся,

Але залишив лише слід у часі.

18. Старі картини на стінах мовчать,

Але очі їхні дивляться крізь роки,

І навіть час, що минув,

Не зміг стерти цих образів.

19. Паперові журавлі лежать на полицях,

Мов обіцянки і мрії минулого,

Що тримаються у пам’яті,

І не хочуть відпускати.

20. І я сиджу серед тіней і світла,

Ловлю спогади і шепіт минулого,

І навіть самотність і тиша

Стають музикою для душі.