"Шепіт ночі"

1. Ніч опускається, мов оксамит,

І зірки мерехтять у височині,

І кожен подих — мов тихий шепіт,

Що торкається серця без страху.

2. Листя шелестить під місячним світлом,

І тіні танцюють по стінах,

І навіть самотність і тиша

Стають мелодією для душі.

3. Вітер приносить запахи трав,

Що ростуть у тінях садів,

І навіть біль і розчарування

Стають частиною нічної гармонії.

4. Я йду крізь темряву вулиць,

Де світло ліхтарів грає на дорозі,

І навіть страхи і сум

Стають мовчазним другом моїм.

5. Кожна зірка — маленька надія,

Що висить у безмежжі неба,

І навіть втрати і самотність

Стають теплим сяйвом у серці.

6. Тіні дерев рухаються тихо,

Як спогади, що линуть крізь час,

І навіть розчарування і сум

Стають частиною тихого шепоту.

7. Місяць відбивається у воді,

І річка плине мовчки у ночі,

І навіть страхи і темні миті

Стають світлом для душі.

8. Ніч накриває місто ковдрою,

Що ховає турботи і крики,

І навіть втрати і печалі

Стають мелодією спокою.

9. Я слухаю шепіт нічного вітру,

Що проходить крізь вузькі вулиці,

І навіть сум і страхи

Стають мовчазною музикою.

10. Кожна тінь — як нагадування,

Що час минає, та серце пам’ятає,

І навіть розчарування і біль

Стають частиною внутрішньої сили.

11. Ліхтарі світять, мов вогники надії,

Що ведуть через темряву ночі,

І навіть самотність і сум

Стають світлом у темряві.

12. Вітер шепоче про минулі мрії,

Що танцюють крізь спогади,

І навіть страхи і втрати

Стають частиною гармонії ночі.

13. Ніч опускає тишу на землю,

І спогади оживають крізь темряву,

І навіть сум і розчарування

Стають мовчазним теплом у душі.

14. Я йду серед спокою і тіней,

Де кожен крок — як подих життя,

І навіть втрати і страхи

Стають частиною внутрішньої сили.

15. Місяць пливе високо над дахами,

І світло грає на склі вікон,

І навіть самотність і сум

Стають тихою музикою для серця.

16. Тіні шепочуть свої історії,

Що зберігають миті радості і болю,

І навіть розчарування і втрати

Стають частиною нічного світла.

17. Вітер торкається волосся і лиця,

І приносить запахи минулих ночей,

І навіть страхи і сум

Стають частиною внутрішнього тепла.

18. Ніч нагадує про крихкість життя,

І про миті, що зникають у темряві,

І навіть втрати і біль

Стають уроком для серця.

19. Кожен звук ночі — як відлуння,

Що лунає крізь спогади і мрії,

І навіть самотність і розчарування

Стають частиною гармонії душі.

20. І я йду серед шепоту ночі,

Збираючи миті, мов зірки у руці,

І навіть сум і страхи

Стають світлом у темряві мого серця.