"Відлуння доріг"

1. Дороги простягаються крізь поля,

Де вітер грає з колоссям,

І кожен крок — мов подих у світі,

Що веде крізь час і спогади.

2. Камені під ногами мовчки пам’ятають

Сліди тих, хто йшов перед нами,

І навіть сумні миті і втрати

Стають частиною шляху вперед.

3. Сонце сідає за обрій,

Освітлюючи шлях золотом,

І навіть холодні вечори

Дарують тиху надію у серці.

4. Дощ стукає по асфальту,

І відлуння лунає у вулицях,

І навіть втрати і розчарування

Стають ритмом внутрішньої сили.

5. Кожен крок відкриває нові горизонти,

Де мрії зливаються з повітрям,

І навіть страхи і сум

Стають частиною дороги душі.

6. Птахи летять крізь небо,

Що простягається безмежно,

І навіть розлуки і темні ночі

Стають частиною світла всередині.

7. Старі мости пам’ятають кроки,

Що колись відносили радості і печалі,

І навіть самотність і втрати

Стають частиною внутрішнього тепла.

8. Вітер приносить запахи трав,

Що нагадують про дитинство,

І навіть біль і сумні спогади

Стають частиною мандрівки життя.

9. Дороги ведуть крізь ліси,

Де світло пробивається крізь листя,

І навіть страхи і втрати

Стають світлом у темряві.

10. Кожна зупинка — новий урок,

Що навчає слухати серце,

І навіть розчарування і біль

Стають частиною мудрості.

11. Хмари пливуть по синьому небу,

І відлуння кроків губиться у полі,

І навіть сумні миті і страхи

Стають відлунням власного шляху.

12. Дороги ведуть через міста,

Де шум і тиша сплітаються разом,

І навіть втрати і розлуки

Стають частиною внутрішньої сили.

13. Сонце пробивається крізь гілки,

І дорога стає теплішою,

І навіть самотність і страх

Стають нагадуванням про життя.

14. Кожен поворот відкриває новий світ,

Де світло і тіні грають у променях,

І навіть розчарування і сум

Стають частиною подорожі.

15. Дороги ведуть до незвіданого,

Де мрії зустрічають реальність,

І навіть втрати і темні хвилини

Стають світлом у внутрішньому світі.

16. Вітер приносить відлуння минулого,

Що танцює крізь траву і листя,

І навіть сум і страхи

Стають частиною життя.

17. Дороги сплітаються у нескінченність,

Де кожен крок — нова надія,

І навіть розлуки і втрати

Стають світлом для серця.

18. Сонце сходить над горизонтом,

І шлях освітлюється теплим промінням,

І навіть біль і сум

Стають частиною мудрості душі.

19. Кожна стежка — відлуння часу,

Що веде крізь радості і втрати,

І навіть страхи і розчарування

Стають гармонією життя.

20. І я йду серед доріг світу,

Збираючи миті, мов камінці,

І навіть самотність і біль

Стають частиною моєї подорожі.