"Тіні минулого"

1. Старі фотографії лежать на столі,

І очі в них дивляться мовчки,

І кожен погляд — немов подих минулого,

Що не дає спокою душі.

2. Вулиці пам’ятають кроки дитинства,

І сміх, що лунав серед двору,

І навіть тіні, що лишилися в хаті,

Говорять тихо про минулі дні.

3. Листи з минулого пахнуть часом,

Що не повернути і не стерти,

І навіть слова, що були мов крила,

Стають спогадом, що гріє і болить.

4. Я торкаюся старих сторінок,

Де записані перші мрії,

І навіть втрати, що залишили шрами,

Стають частиною шляху душі.

5. Вітри шепочуть історії міст,

Де я ходив у дитячі роки,

І навіть самотність серед натовпу

Стає уроком для серця.

6. Дощ стукає по дахах тихо,

І нагадує про ночі очікування,

І навіть розчарування і втрати

Мовчки гріють пам’ять серця.

7. Кожен день приносив світло і тіні,

Що залишали слід у душі,

І навіть страхи, що тримали у темряві,

Стають частиною минулого шляху.

8. Я йду серед спогадів старих друзів,

Що розійшлися у різні боки,

І навіть розлука і мовчання

Стають голосом тихої мелодії.

9. Старі парки і лавки пам’ятають нас,

Як ми сміялися безтурботно,

І навіть втрати і темні дні

Тепер сплітаються у теплий ковток часу.

10. Кожен подих приносить відгомін,

Що зливається з тихим сумом,

І навіть самотність і біль

Стають частиною минулого світла.

11. Старі двері скриплять, мов спогади,

Що не хочуть відпускати душу,

І навіть втрати, що залишили тіні,

Стають дороговказом для теперішнього.

12. Листя шелестить під ногами,

І нагадує про літа, що минули,

І навіть біль і страхи юності

Тепер стають силою всередині.

13. Кожна ніч повертає спогади,

Що сплять десь у серці тихо,

І навіть розлуки і сльози

Стають частиною тепла душі.

14. Я згадую перші мрії і надії,

Що летіли мов птахи високо,

І навіть розчарування і втрати

Стають опорою для майбутнього.

15. Вітри шепочуть імена минулих друзів,

Що залишили слід у серці,

І навіть самотність і ніч

Стають мовчазним світлом у душі.

16. Старі стіни пам’ятають сльози,

І радощі, що там відбувалися,

І навіть страхи і темні миті

Стають частиною внутрішньої сили.

17. Кожен спогад оживає у тиші,

Що огортає мене теплим ковтком,

І навіть розлуки і втрати

Стають мелодією минулого.

18. Я йду серед тіней минулого,

Що освітлені лише світлом пам’яті,

І навіть сум і страхи

Стають частиною теперішнього життя.

19. Кожна ніч приносить відгомін,

Що нагадує про втрати і радості,

І навіть страхи і розчарування

Стають частиною мудрості душі.

20. І я тримаю спогади в серці,

Що гріють серед темряви і холоду,

І навіть біль і самотність

Стають частиною мого шляху.