"Пори року в серці"

1. Весна приходить крізь шепіт дерев,

І квіти розквітають у тиші,

І серце відчуває тепло

Після довгої холодної зими.

2. Сонце грає на воді річок,

І пташки повертаються з півдня,

І навіть тіні, що залишилися,

Стають частиною нового життя.

3. Літо палає у спекотних днях,

Де сміх дітей лунає у дворах,

І навіть спогади про дощі

Тепер здаються солодкими.

4. Кожен ранок приносить тепло,

Що проникає крізь вікна кімнат,

І навіть самотні вечори

Стають частиною світла серця.

5. Осінь вкриває землю листям,

Що падає, мов золоті монети,

І навіть втрати, що колись боліли,

Тепер стають частиною краси.

6. Холодні вітри шепочуть про минуле,

І тіні довших ночей спливають,

І навіть сумні спогади

Стають теплою ковдрою досвіду.

7. Зима приносить сніг і тишу,

Що накриває міста білим покривалом,

І навіть розлуки і втрати

Стають мовчазним світлом на серці.

8. Кожен подих морозного повітря

Пробуджує спогади і мрії,

І навіть страхи і самотність

Тепер стають частиною життя.

9. Весна повертає надію,

І серце розцвітає разом із квітами,

І навіть минуле, що тягло вниз,

Тепер стає основою для нових днів.

10. Літні ночі палають зірками,

Що нагадують про мрії дитинства,

І навіть тіні ночі

Стають частиною тепла і радості.

11. Осінь тихо веде за собою,

Мовчки залишаючи уроки і спогади,

І навіть сумні миті, що рвали серце,

Тепер сплітаються у килим мудрості.

12. Зимовий вітер шепоче казки,

Що народжуються у тиші нічної,

І навіть самотність, що тривала роками,

Стає частиною внутрішнього тепла.

13. Весна приходить із новими фарбами,

І серце прагне розквітнути разом,

І навіть втрати, що колись були гострі,

Тепер стають насінням для росту.

14. Літо сплітає миті радості,

Де сміх лунає серед садів і вулиць,

І навіть нічні дощі

Стають мелодією для душі.

15. Осінь вкриває шлях золотом,

І кожна хмара — мов спогад,

І навіть біль минулих років

Тепер стає частиною краси.

16. Зима вкриває серце спокоєм,

Де кожна сніжинка — мов нова надія,

І навіть самотні вечори

Стають світлом у темряві.

17. Весна пробуджує мрії знову,

І квіти дарують надію серцю,

І навіть страхи і сумні спогади

Тепер розтанули під теплом сонця.

18. Літні дні палають життям,

І радість стукає у кожне серце,

І навіть розлуки і втрати

Стають частиною світла і тепла.

19. Осінні вітри несуть спогади,

Що зливаються у тиху гармонію,

І навіть темні хвилини минулого

Тепер стають частиною дороги.

20. Зима закриває цикл часу,

Та серце зберігає тепло і надію,

І кожна пора року

Стає мелодією життя у душі.