"Вогонь серця"

1. У грудях палає тихий вогонь,

Що зігріває у ночі самотні,

І навіть холодні порожні вулиці

Мовчки відчувають його тепло.

2. Він горить серед бурі і дощу,

Мов маяк серед хвиль суму,

І навіть темні думки ночі

Не можуть згасити його світло.

3. Кожен подих додає йому сили,

І серце б’ється ритмом надії,

І навіть страхи, що крали спокій,

Тепер тануть крізь полум’я віри.

4. Вогонь живе у маленьких радощах,

Що гріють серце мов ковдра,

І навіть сльози, що падали вночі,

Стають іскрами для нового світла.

5. Він горить у поглядах тихих друзів,

І навіть обійми, що далекі,

Мовчки передають тепло серця,

Що не зникне крізь відстані.

6. Кожна мить підживлює його,

Мов дрова в старій пічці,

І навіть смуток, що лягав важким тягарем,

Тепер стає жаром для надії.

7. Вогонь серця освітлює шлях,

Де кроки ведуть крізь темряву,

І навіть втрати, що залишили рани,

Мовчки палають з ним у єдності.

8. Він горить у словах коханих,

Що промовляють тихо серед ночі,

І навіть мовчання не може його заглушити,

Бо серце знає свою силу.

9. Кожен день додає нового полум’я,

Що сяє серед буденних днів,

І навіть страхи, що колись тримали,

Тепер тануть у теплі серця.

10. Вогонь живе у митях милосердя,

Що даруються без очікувань,

І навіть сльози, що падають у душу,

Стають іскрами для любові.

11. Він горить у поглядах дітей,

Що сміються серед пустих вулиць,

І навіть біль, що ховався роками,

Тепер розсіюється у світлі надії.

12. Кожен крок підтримує його полум’я,

І серце б’ється у такт життю,

І навіть розлуки і відстані

Не зможуть згасити його світла.

13. Вогонь серця гріє у мороку,

Де слова не доходять до слуху,

І навіть темрява ночі, що оточує,

Стає лише фоном для його сяйва.

14. Він горить у голосах старих друзів,

Що пам’ятають радість і сміх,

І навіть сумні спогади

Тепер зігріті теплом його полум’я.

15. Кожен промінь ранку живить його,

Що палає мов сонце у грудях,

І навіть холодні дні і ночі

Не можуть його зупинити.

16. Вогонь живе у тихих обіймах,

Що мовчки передають турботу,

І навіть сльози радості і печалі

Стають частиною його тепла.

17. Він горить у кожному сміху,

Що рветься крізь стіни самотності,

І навіть страхи, що тримали уночі,

Тепер стають димом у вітрі.

18. Кожен подих надає йому силу,

І серце несе тепло крізь світ,

І навіть втрати і розчарування

Стають дровами для його полум’я.

19. Вогонь серця веде до нових днів,

Де мрії світять серед темряви,

І навіть сльози, що падали тихо,

Стають частиною його світла.

20. І я йду, несучи його тепло,

Що палає крізь холод і самотність,

І навіть біль і розлуки

Стають іскрами для життя і віри.