1. Спогади грають тихо у серці,
Мов старі струни забутого піаніно,
І кожен звук — як подих вітру,
Що шепоче про минуле і мрії.
2. Там дитинство сяє крізь роки,
Мов сонце, що ховається за горами,
І навіть втрати, що болять,
Стають нотою у мелодії душі.
3. Кожен день приносить новий акорд,
Що торкається струн пам’яті,
І навіть страхи, що ходили поруч,
Стають частиною гармонії життя.
4. Там вечори пахнуть теплом дому,
І сміх грає серед темряви,
І навіть розлука не лякає,
Бо серце пам’ятає світло близьких.
5. Мелодія спогадів лине крізь роки,
І серце ловить кожен відлуння,
І навіть сум і поразки
Стають уроком для внутрішньої сили.
6. Там кроки йдуть крізь тишу і дощ,
І вітер грає на струнах душі,
І навіть біль, що колись був гострим,
Стає нотами на дорозі життя.
7. Кожна мить — мов ніжний звук флейти,
Що гріє серед темряви і світла,
І навіть самотність серед людей
Стає мелодією внутрішнього тепла.
8. Там дороги переплітаються мов ріки,
І спогади плинуть тихо навколо,
І навіть страхи і сум минулих днів
Стають музикою для серця.
9. Мелодія спогадів веде крізь час,
І кожен подих — мов нота на струні,
І навіть втрати і розчарування
Стають сходинкою до сили душі.
10. Там крихітні радощі сяють як зорі,
І навіть біль і сум, що тягнули роками,
Стають частиною внутрішнього світла,
Що освітлює шлях крізь темряву.
11. Кожен день приносить нові акорди,
Що ведуть крізь світло і тінь,
І навіть розчарування і самотність
Стають вчителями для душі.
12. Там вечори мовчать серед полів,
І вітер грає на струнах пам’яті,
І навіть сум і страхи минулого
Стають частиною гармонії життя.
13. Мелодія спогадів веде крізь ніч,
І серце ловить ритм надії,
І навіть втрати і розлука
Стають джерелом сили серця.
14. Там зорі світять крізь хмари,
І серце ловить їх проміння,
І навіть біль і розчарування
Стають частиною внутрішнього тепла.
15. Кожен крок залишає слід у пам’яті,
І серце ловить його ритм,
І навіть страхи і самотність
Стають частиною життєвого світла.
16. Там ніч ховає тіні минулого,
Але серце палає серед темряви,
І навіть втрати і біль
Стають частиною сили всередині.
17. Кожна мить — мов промінь нового світу,
Що веде крізь бурю і дощ,
І навіть страхи і розчарування
Стають джерелом світла і віри.
18. Мелодія спогадів веде крізь зміни,
І серце ловить ритм надії,
І навіть самотність і втрати
Стають частиною внутрішньої сили.
19. Там дороги ведуть до світла,
І серце гріє кожен крок,
І навіть сум і страхи
Стають мелодією для душі.
20. І я слухаю цю мелодію спогадів,
Несучи світло крізь бурю і темряву,
І навіть втрати, біль і тіні
Стають силою для життя і світла.