"Шепіт часу"

1. Час шепоче крізь порожні коридори,

І кожен крок — мов відлуння у серці,

І навіть спогади, що болять,

Стають частиною мозаїки життя.

2. Там дні тікають, мов ріки повільні,

І хвилини пульсують мов струни,

І навіть сум, що тримав роками,

Стає тихим вогником надії.

3. Кожен світанок несе новий подих,

Що гріє серце у темряві,

І навіть страхи, що ходили поруч,

Стають дороговказом крізь ніч.

4. Там вечори мовчать серед тіней,

І зорі світять крізь пелену спогадів,

І навіть розлука не лякає,

Бо серце пам’ятає тепло минулого.

5. Час веде крізь сміх і сльози,

І кожен день залишає слід у душі,

І навіть втрати і розчарування

Стають сходинкою до внутрішньої сили.

6. Там кроки йдуть крізь вітер і дощ,

І серце ловить ритм життя,

І навіть біль, що колись був гострим,

Стає уроком для нових починань.

7. Кожна мить — мов крихітна іскра,

Що світить серед темряви і світла,

І навіть самотність серед людей

Стає джерелом внутрішнього тепла.

8. Там дороги переплітаються мов ріки,

І спогади плинуть тихо навколо,

І навіть страхи і сум минулих днів

Стають мелодією для душі.

9. Час навчав крізь випробування,

І кожен подих — як урок життя,

І навіть втрати і поразки

Стають сходинкою до сили серця.

10. Там крихітні радощі живі серед бурі,

Мов зорі на небі серед хмар,

І навіть біль і сум, що тягнули роками,

Стають частиною внутрішнього світла.

11. Кожен день приносить нові повороти,

Що ведуть крізь світло і тінь,

І навіть розчарування і самотність

Стають вчителями для душі.

12. Там вечори мовчать серед полів,

І вітер грає на струнах пам’яті,

І навіть сум і страхи минулого

Стають частиною гармонії життя.

13. Час веде крізь ніч і світанок,

І серце ловить ритм надії,

І навіть втрати і розлука

Стають джерелом сили серця.

14. Там зорі світять крізь хмари,

І серце ловить їх проміння,

І навіть біль і розчарування

Стають частиною внутрішнього тепла.

15. Кожен крок залишає слід у пам’яті,

І серце ловить його ритм,

І навіть страхи і самотність

Стають частиною життєвого світла.

16. Там ніч ховає тіні минулого,

Але серце палає серед темряви,

І навіть втрати і біль

Стають частиною сили всередині.

17. Кожна мить — мов промінь нового світу,

Що веде крізь бурю і дощ,

І навіть страхи і розчарування

Стають джерелом світла і віри.

18. Час веде крізь зміни і сумніви,

І серце ловить ритм надії,

І навіть самотність і втрати

Стають частиною внутрішньої сили.

19. Там дороги ведуть до світла,

І серце гріє кожен крок,

І навіть сум і страхи

Стають мелодією для душі.

20. І я йду, слухаючи шепіт часу,

Несучи світло крізь бурю і темряву,

І навіть втрати, біль і тіні

Стають силою для життя і світла.