1. Душа іде крізь поля життя,
Де світло й тіні чергуються без кінця,
І кожен подих — мов крок у невідоме,
Що вчить терпінню й мудрості.
2. Там дороги розквітли й похилилися,
Мов старі мости через річки часу,
І навіть сум, що стискав серце,
Стає сходинкою до внутрішньої сили.
3. Кожен світанок несе нову надію,
Що пульсує у венах душі,
І навіть страхи, що ходили поруч,
Стають компасом для наступного кроку.
4. Там вечори пахнуть прощанням,
І зорі світять крізь туман спогадів,
І навіть розлука не лякає серце,
Бо воно знає шлях до світла.
5. Душа іде, залишаючи сліди,
Мов пісок на берегах часу,
І навіть втрати і розчарування
Стають частиною сили і віри.
6. Там кроки йдуть крізь вітер і дощ,
І серце ловить ритм життя,
І навіть біль, що колись був гострим,
Стає уроком для нових мрій.
7. Кожна мить — мов перлина на нитці,
Що сяє серед темряви і світла,
І навіть самотність серед людей
Стає джерелом внутрішнього тепла.
8. Там дороги переплітаються мов ріки,
І спогади плинуть тихо навколо,
І навіть страхи і сум минулих днів
Стають музикою для душі.
9. Душа росте крізь випробування,
І кожен подих — як урок життя,
І навіть втрати і поразки
Стають сходинкою до сили.
10. Там крихітні радощі живі серед бурі,
Мов зорі на небі серед хмар,
І навіть біль і сум, що тягнули роками,
Стають частиною внутрішнього світла.
11. Кожен день приносить нові повороти,
Що ведуть крізь світло і тінь,
І навіть розчарування і самотність
Стають вчителями для душі.
12. Там вечори мовчать серед полів,
І вітер грає на струнах пам’яті,
І навіть сум і страхи минулого
Стають частиною гармонії життя.
13. Душа іде, несучи вогонь,
Що освітлює шлях крізь темряву,
І навіть втрати і розлука
Стають джерелом сили серця.
14. Там зорі світять крізь хмари,
І серце ловить їх проміння,
І навіть біль і розчарування
Стають частиною внутрішнього тепла.
15. Кожен крок залишає слід у пам’яті,
І серце ловить його ритм,
І навіть страхи і самотність
Стають частиною життєвого світла.
16. Там ніч ховає тіні минулого,
Але душа палає серед темряви,
І навіть втрати і біль
Стають частиною сили всередині.
17. Кожна мить — мов промінь нового світу,
Що веде крізь бурю і дощ,
І навіть страхи і розчарування
Стають джерелом світла і віри.
18. Душа іде крізь зміну і час,
І серце ловить ритм надії,
І навіть самотність і втрати
Стають частиною внутрішньої сили.
19. Там дороги ведуть до світла,
І серце гріє кожен крок,
І навіть сум і страхи
Стають мелодією для душі.
20. І я йду крізь переходи душі,
Несучи світло крізь бурю і темряву,
І навіть втрати, біль і сум
Стають силою для життя і світла.