"Мелодія часу"

1. Кожна година звучить, мов нота,

І минуле грає в серці мелодію,

І навіть тиша між подихами

Стає музикою для душі.

2. Там спогади тягнуться хвилями,

Мов річка, що тече крізь роки,

І навіть смуток, що приходив колись,

Стає частиною гармонії життя.

3. Кожен день — мов новий акорд,

Що звучить у серці ніжно і гучно,

І навіть втрати, що залишили шрами,

Стають ритмом для сили і віри.

4. Там вечори пахнуть спогадами,

І зорі світять у віддаленні,

І навіть самотність, що підкрадається,

Дарує час для внутрішнього слухання.

5. Мелодія часу грає тихо,

Мов струни на старій гітарі,

І навіть біль, що тримав роками,

Стає ніжністю для серця.

6. Там кроки життя залишають відлуння,

І кожен подих — мов нота у пісні,

І навіть страхи, що колись були,

Стають частиною ритму душі.

7. Кожен світанок приносить акорди,

Що звучать у серці з надією,

І навіть сум, що стискав груди,

Стає мелодією для внутрішнього спокою.

8. Там тіні минулого танцюють,

Мов тихі хвилі на воді спогадів,

І навіть розлука, що колись боліла,

Дарує ритм для нових шляхів.

9. Мелодія часу наповнює простір,

І світло пробивається крізь тіні,

І навіть самотність серед людей

Стає нотами для душевного тепла.

10. Там краплі дощу звучать мов дзвін,

І вітер шепоче ритм серця,

І навіть втрати, що рвали душу,

Стають частиною музики життя.

11. Кожен день — мов новий вступ,

Що обіцяє світло після темряви,

І навіть страхи, що ходили поруч,

Стають мелодією надії.

12. Там спогади нагадують про тепло,

І серце ловить ритм часу,

І навіть біль, що колись був гострим,

Стає частиною світла у душі.

13. Мелодія часу веде крізь роки,

І кожен подих залишає слід,

І навіть самотність серед ночі

Стає музикою для внутрішнього світу.

14. Там зорі співають у тиші,

І кожен промінь — мов нота для серця,

І навіть втрати, що рвали життя,

Стають ритмом для нових надій.

15. Кожен крок залишає звучання,

І серце слухає його уважно,

І навіть сум, що колись був важким,

Стає частиною гармонії душі.

16. Там вечори пахнуть меланхолією,

І вітер грає на струнах спогадів,

І навіть темрява, що стискала груди,

Стає музикою для тепла серця.

17. Мелодія часу тече крізь дні,

І кожна мить — мов нота в пісні,

І навіть страхи, що приходили з ночі,

Стають компасом для внутрішнього світла.

18. Там кроки відлунюють у тиші,

І серце ловить ритм життя,

І навіть біль і розлука минулих днів

Стають мелодією для душі.

19. Кожен світанок приносить нову ноту,

Що звучить у серці лагідно і гучно,

І навіть сум, що тримав довгі роки,

Стає частиною гармонії життя.

20. І я слухаю мелодію часу,

Що лунає між кроками й подихами,

І навіть тіні минулого й біль

Стають музикою для світла у серці.