1. Листаю дні, немов книжки,
Де кожен спогад — наче слово,
Де сльози — коми між рядки,
А щастя — крапка світла знову.
2. Є розділи, де все горить,
І серце б’ється, як у вирі,
А є, де тиша — мов граніт,
І спокій втомлено завмерлий.
3. Там сторінки з дитячих літ,
Де мати — сонце, тато — небо,
І світ здавався без образ,
Бо все, що треба — просто треба.
4. Потім юність — вітру шум,
Де перше кохання, перший страх,
Де кожен день — мов вічний бум,
І все життя — в одних очах.
5. Є сторінки, де все пішло,
Де втрати ріжуть, наче скло,
Де час стирає імена,
Та серце пам’ятає все одно.
6. Є розділи з дощем і снігом,
Де мовчки йшов крізь холод світ,
І навіть біль, як давній відгомін,
Ставав для душі новий заповіт.
7. Є сторінки, де сміх лунав,
Де друзі поруч — наче брати,
Де кожен день тебе тримав,
І не давав тобі упасти.
8. А є ті, де самота,
Як дикий звір, стоїть за плечі,
І ти молився без ім’я,
Щоб хтось почув тебе хоч трішки.
9. Є сторінки, де сни ясні,
Де ти летиш, не знаючи страху,
І навіть вчорашні дні
Стають причалом до розмаху.
10. Є розділи, де був обман,
Де серце рвалося на частки,
І ти молився між світань,
Щоб біль відпустив — хоч на хвильку.
11. Є сторінки, де ти мовчав,
Бо слова стали тишею каменю,
І навіть час тебе питав:
"За що ти так стоїш у полум’ї?"
12. Є сторінки, де все пройшло,
Та залишилось у серці місце,
Бо навіть те, що відцвіло,
Колись було душею чисте.
13. Є сторінки, де віра є,
Де ти стоїш — і світ стоїть,
Де серце, як дитя твоє,
В руках у Бога тихо спить.
14. Є сторінки, де сонце встало,
Після ночей, де ти мовчав,
І кожен ранок починав
З вдячності — що ти ще знаєш.
15. Є сторінки, де ти простив,
І сам собі вернув спокій,
Бо справжня сила — не у словах,
А в тому, щоб відпустити болі.
16. Є сторінки, де ти смієшся,
Хоч світ ще плаче навкруги,
Бо зрозумів — життя дається,
Щоб вчитись любити, не тікати.
17. Є сторінки, де ти мовчки стоїш,
Перед собою, перед вірою,
І розумієш — цей весь світ
Є просто книгою без міри.
18. Є сторінки, що ще пусті,
Де буде сміх, а може сльози,
І ти тримаєш ручку в мріях,
Щоб написати щось нове, не в прозі.
19. Є сторінки, де вже фінал,
Та серце шепче — не кінець,
Бо кожен день — новий сигнал,
Що життя триває, як вінець.
20. І я листаю все життя,
Не кваплячись, не поспішаючи,
Бо кожна сторінка — це душа,
Що дихає, плаче і чекає.