1. Сльози часу тихо котяться по щоках,
Вони шепочуть про втрати і розлуку,
Кожен подих нагадує про минуле,
І залишає слід у глибинах душі.
2. Ми йдемо стежкою смутку і мовчання,
І навіть світло здається далеким,
Сльози шепочуть про нездійснене,
І роблять серце ніжнішим і вразливішим.
3. Вони народжуються у митях печалі,
І ростуть там, де серце відкрите до світу,
Сльози часу ведуть крізь темряву і біль,
І вчать цінувати світло у кожній миті.
4. Ми ловимо їх у тиші ночі,
І навіть надія не завжди рятує,
Вони мовчать, але завжди присутні,
І показують шлях усередині себе.
5. Сльози часу живуть у спогадах і страхах,
І навіть радість здається крихкою,
Вони залишають слід у душі,
Що допомагає пізнати себе глибше.
6. Ми крокуємо, несучи їхню вагу,
І серце вчиться приймати темряву і світло,
Сльози ведуть крізь випробування,
І дарують сили рухатися далі.
7. Вони народжуються з втрат і болю,
І ростуть там, де серце відкрито до світу,
Сльози шепочуть про терпіння і силу,
Що допомагає цінувати моменти радості.
8. Ми йдемо, відчуваючи їхню присутність,
І серце пізнає глибину власного суму,
Сльози освітлюють шлях,
Що веде до сили і внутрішньої гармонії.
9. Вони живуть у спогадах і бажаннях,
І навіть розлука не здатна їх зламати,
Сльози формують характер і рішучість,
І залишають слід у кожній миті.
10. Ми крокуємо серед тиші і шуму,
І серце ловить їх невидимий ритм,
Сльози — частина нашого життя,
Що робить душу глибшою і чутливою.
11. Вони народжуються у страху і сумнівах,
І ростуть там, де серце відкрите до світу,
Сльози ведуть крізь темряву і світло,
І відкривають глибини власної душі.
12. Ми відчуваємо їх у вечірньому вітрі,
І навіть серед радості чути їх подих,
Сльози формують терпіння,
І залишають слід на серці назавжди.
13. Вони живуть у кожному кроці вперед,
І навіть у щасті відчувається їхня присутність,
Сльози ведуть крізь темряву і світло,
І дарують сили для нового початку.
14. Ми крокуємо, ловлячи їх ритм,
І серце росте серед суму і радості,
Сльози мовчать, але надихають,
І відкривають нові шляхи для сили.
15. Вони народжуються у митях втрат,
І ростуть там, де серце готове відчути,
Сльози ведуть крізь біль і страждання,
І показують красу внутрішньої стійкості.
16. Ми йдемо, відчуваючи їхню силу,
І серце навчається довіряти життю,
Сльози — невидимий друг,
Що допомагає знайти власний шлях.
17. Вони живуть у кожному подиху і миті,
І навіть у радості відчувається їхня присутність,
Сльози формують душу і характер,
І роблять нас сильнішими щодня.
18. Ми крокуємо далі, приймаючи їх уроки,
І серце пізнає терпіння і віру,
Сльози — частина нашого життя,
Що відкриває нові горизонти.
19. Вони народжуються у митях змін,
І розквітають у серцях, що готові відчути,
Сльози мовчать, але ведуть нас вперед,
І допомагають розкрити власну силу.
20. І навіть коли ніч накриває світ,
Серце тримає їх тихе світло,
Сльози часу — це голос душі,
Що надихає боротися і йти вперед.