"Мить вічності"

1. Мить вічності застигла у погляді,

Вона торкається глибини душі,

Кожен подих несе спогад про щастя,

І зберігає тепло минулих днів.

2. Ми йдемо стежкою між спогадами і мріями,

І навіть смуток стає ніжнішим,

Мить шепоче про крихкість і красу життя,

Що робить серце чутливішим і відкритішим.

3. Вона народжується у митях тиші,

І росте там, де серце готове відчувати,

Мить веде крізь сумніви і тривоги,

І дарує сили відпустити минуле.

4. Ми ловимо її у словах і поглядах,

І навіть розлука не може її зруйнувати,

Вона мовчить, але завжди присутня,

І освітлює шлях усередині душі.

5. Мить живе у спогадах дитинства,

І навіть біль стає легшим,

Вона залишає слід у серці,

Що веде до розуміння себе.

6. Ми крокуємо, несучи її тепло,

І серце вчиться приймати радість і смуток,

Мить вічності веде крізь випробування,

І дарує сили рухатися вперед.

7. Вона народжується з радості й втрат,

І росте там, де серце відкрите до світу,

Мить шепоче про надію і терпіння,

Що допомагає цінувати кожну мить життя.

8. Ми йдемо, відчуваючи її присутність,

І серце пізнає глибину власних почуттів,

Мить освітлює шлях,

Що веде до гармонії і внутрішнього спокою.

9. Вона живе у спогадах і бажаннях,

І навіть розлука не здатна її зруйнувати,

Мить формує характер і рішучість,

І залишає слід у кожній миті.

10. Ми крокуємо серед тиші і шуму,

І серце ловить її невидимий ритм,

Мить — частина нашого життя,

Що робить душу глибшою і чутливою.

11. Вона народжується у надії і страху,

І росте там, де серце відкрите до світу,

Мить веде крізь темряву і світло,

І відкриває глибини власної душі.

12. Ми відчуваємо її у ранковому світлі,

І навіть серед радості чути її подих,

Мить формує терпіння,

І залишає слід на серці назавжди.

13. Вона живе у кожному кроці вперед,

І навіть у щасті відчувається її присутність,

Мить веде крізь темряву і світло,

І дарує сили для нового початку.

14. Ми крокуємо, ловлячи її рух,

І серце росте серед суму і радості,

Мить мовчить, але надихає,

І відкриває нові шляхи для мрій.

15. Вона народжується у митях відкриттів,

І росте там, де серце готове відчути,

Мить веде крізь біль і втрати,

І показує красу внутрішньої сили.

16. Ми йдемо, відчуваючи її силу,

І серце навчається довіряти життю,

Мить — невидимий друг,

Що допомагає знайти власний шлях.

17. Вона живе у кожному подиху і миті,

І навіть у радості відчувається її присутність,

Мить формує душу і характер,

І робить нас сильнішими щодня.

18. Ми крокуємо далі, приймаючи її уроки,

І серце пізнає терпіння і віру,

Мить — частина нашого життя,

Що відкриває нові горизонти.

19. Вона народжується у митях змін,

І розквітає у серцях, що готові відчути,

Мить мовчить, але веде нас вперед,

І допомагає розкрити власну силу.

20. І навіть коли світ стає тихим і сірим,

Серце тримає її ніжне тепло,

Мить вічності — це голос душі,

Що надихає вірити і йти вперед.