"Вітер спогадів"

1. Вітер грає у гілках старих дерев,

Шепоче тихо слова минулого часу,

Кожен подих несе відгомін спогадів,

І серце ловить їх у своїй тиші.

2. Ми йдемо стежкою між світлом і тінню,

І навіть тиша говорить з нами словами,

Вітер приносить запахи давно забутих днів,

І повертає їх у найглибші куточки душі.

3. Він нагадує про втрати і радості,

І про миті, що вже не повторяться ніколи,

Вітер торкається плечей, мов лагідний друг,

І змушує посміхатися крізь сльози.

4. Ми ловимо його у нічних подихах,

І навіть розлука стає ніжною мелодією,

Вітер веде крізь сум і надію,

Відкриваючи забуті двері серця.

5. Він живе у тих моментах тиші,

І залишає слід, мов легкий дотик долоні,

Вітер спогадів — наш невидимий друг,

Що дарує тепло, навіть коли далеко.

6. В його шелесті чути старі історії,

І серце пізнає радість і смуток водночас,

Вітер спогадів навчає слухати себе,

І відкриває таємниці душі.

7. Ми йдемо, ловлячи його дотики,

І навіть найтемніша ніч стає світлою,

Вітер несе мелодії давно минулих років,

Що живуть у наших серцях назавжди.

8. Він торкається кожного подиху вітру,

І розкриває нам невидимі горизонти,

Спогади стають яскравими фарбами,

Що малюють мозаїку нашого життя.

9. Вітер шепоче слова, що забули,

І повертає їх у теплі наші обійми,

Ми ловимо миті, що летять крізь час,

І тримаємо їх у серці, як скарб.

10. Він живе у тихих вечорах і світанках,

І кожен промінь сонця торкається душі,

Вітер спогадів — це наш невидимий друг,

Що допомагає не забути себе.

11. Ми йдемо, прислухаючись до шелесту,

І серце пізнає спокій і тепло,

Вітер несе слова, що лікують душу,

І відкриває шлях до внутрішньої гармонії.

12. Він нагадує про дитячі мрії,

І про радощі, що здавалося втрачені,

Вітер спогадів дарує нам силу,

Що робить серце міцнішим і відкритішим.

13. Ми ловимо його між зірками і хмарами,

І навіть ніч стає добрим другом,

Вітер шепоче таємниці наших днів,

І допомагає побачити сенс у спогадах.

14. Він живе у спогадах, що гріють серце,

І залишає легкий слід на душі,

Вітер спогадів — це ніжна присутність,

Що веде крізь бурі й спокійні дні.

15. Ми йдемо далі, несучи його дотики,

І відчуваємо його м'який подих,

Вітер торкається наших найсвітліших мрій,

І дарує надію у темряві.

16. Він шепоче слова про кохання і втрату,

І серце ловить їх у тиші ночі,

Вітер спогадів — невидимий наставник,

Що допомагає зрозуміти себе.

17. Ми йдемо, прислухаючись до його мелодій,

І навіть смуток стає частиною радості,

Вітер веде крізь миті радості і печалі,

І відкриває глибини душі.

18. Він живе у легкому шелесті листя,

І залишає слід у кожному кроці,

Вітер спогадів — це наш невидимий друг,

Що допомагає відчути красу життя.

19. Ми ловимо його у ранкових променях,

І навіть тіні стають світлими,

Вітер дарує тепло і спокій,

І нагадує про щастя, що поруч.

20. Він шепоче слова про вічне і важливе,

І серце зберігає їх, мов дорогоцінний камінь,

Вітер спогадів — наш тихий провідник,

Що веде крізь життя, даруючи мудрість і світло.