"Сонце душі"

1. Сонце душі сходить рано в серці,

І промінь торкає тіні смутку,

Кожен подих — як крок до світла,

Що веде крізь біль і радості.

2. Ми йдемо серед світла й тіней,

І навіть страх здається крихким,

Сонце душі шепоче тихо:

“Іди вперед, не зупиняйся.”

3. Воно народжується у митях надії,

І росте там, де серце відкрите для світу,

Сонце веде, іноді ніжно, іноді різко,

Щоб навчити терпінню й відвазі.

4. Ми ловимо його у поглядах і словах,

І навіть розлука не може його погасити,

Сонце душі мовчить, але присутнє,

І освітлює шлях у темряві.

5. Воно живе у променях ранку і заходу,

І навіть смуток не здатний його знищити,

Слід душі залишає тепло у серці,

Що веде крізь ніч до нового дня.

6. Ми крокуємо, несучи його світло,

І серце вчиться плисти разом із життям,

Сонце душі веде крізь випробування,

І дарує сили для нового шляху.

7. Воно народжується з радості і печалі,

І росте там, де серце найвідкритіше,

Сонце шепоче про втрати і уроки,

Що вчать цінувати кожну мить.

8. Ми йдемо, відчуваючи його присутність,

І серце пізнає силу терпіння і віри,

Сонце душі освітлює шлях,

Що веде до гармонії й спокою в душі.

9. Воно живе у спогадах і мріях,

І навіть розлука не здатна його знищити,

Сонце формує характер і внутрішню силу,

І залишає слід у кожній миті.

10. Ми крокуємо серед шуму і тиші,

І серце ловить його невидимий ритм,

Сонце душі — частина нашого шляху,

Що робить душу глибшою і міцнішою.

11. Воно народжується у надії і страху,

І росте там, де серце відкрите до світу,

Сонце веде нас крізь випробування,

І відкриває глибини власної душі.

12. Ми відчуваємо його у промінні сонця,

І навіть серед радості чути його подих,

Сонце душі формує терпіння,

І залишає слід на серці назавжди.

13. Воно живе у кожному кроці вперед,

І навіть у щасті чути його присутність,

Сонце веде крізь темряву і світло,

І дарує сили для нового початку.

14. Ми крокуємо, відчуваючи його ритм,

І серце росте серед випробувань і суму,

Сонце душі мовчить, але веде,

І освітлює шлях у темряві.

15. Воно народжується у митях відкриттів,

І росте там, де серце готове відчути,

Сонце веде крізь біль і радість,

І показує красу кожної миті.

16. Ми йдемо, ловлячи його кроки,

І серце навчається довіряти життю,

Сонце душі — невидимий друг,

Що дарує сили для нових доріг.

17. Воно живе у кожному подиху і миті,

І навіть у радості чути його присутність,

Сонце формує душу і характер,

І робить нас сильнішими щодня.

18. Ми йдемо далі, приймаючи його уроки,

І серце пізнає терпіння і віру,

Сонце душі — частина нашого життя,

Що залишає слід на серці назавжди.

19. Воно народжується у митях змін,

І розквітає у серцях, що готові відчути,

Сонце мовчить, але веде нас вперед,

І відкриває глибини власної душі.

20. І навіть коли шлях важкий і темний,

Серце зберігає його світло і тепло,

Сонце душі — це шлях, що змінює нас,

І дарує мудрість для всього життя.