"Зламана доля" 150

1. Зламана доля лежить серед порожнечі,

І серце відчуває холод втрат,

Кожен крок — мов крик у тиші,

Що лишає слід у душі.

2. Ми йдемо серед тіней і світла,

І навіть надія здається крихкою,

Зламана доля шепоче тихо:

“Приймай усе, але йди вперед.”

3. Вона народжується у митях болю,

І росте там, де серце відкрите до життя,

Доля веде, іноді різко, іноді м’яко,

Щоб навчити терпінню й силі.

4. Ми ловимо її у спогадах і мріях,

І навіть радість не може її загасити,

Зламана доля мовчить, але присутня,

І освітлює шлях у темряві.

5. Вона живе у променях сонця і дощу,

І навіть смуток не здатний її знищити,

Доля залишає сліди у серці,

Що ведуть крізь ніч до нового дня.

6. Ми крокуємо, несучи її невидимий вантаж,

І серце вчиться приймати втрати й біль,

Зламана доля веде крізь випробування,

І дарує сили для нового шляху.

7. Вона народжується з суму і надії,

І росте там, де серце найвідкритіше,

Доля шепоче про втрати і уроки,

Що вчать цінувати кожну мить життя.

8. Ми йдемо, відчуваючи її присутність,

І серце пізнає силу терпіння і віри,

Зламана доля освітлює шлях,

Що веде до гармонії й спокою душі.

9. Вона живе у спогадах і мріях,

І навіть розлука не здатна її знищити,

Доля формує характер і внутрішню силу,

І залишає слід у кожній миті.

10. Ми крокуємо серед шуму і тиші,

І серце ловить її невидимий ритм,

Зламана доля — частина нашого шляху,

Що робить душу глибшою і міцнішою.

11. Вона народжується у надії і страху,

І росте там, де серце відкрите до світу,

Доля веде нас крізь випробування,

І відкриває глибини власної душі.

12. Ми відчуваємо її у промінні сонця,

І навіть серед радості чути її подих,

Зламана доля формує терпіння,

І залишає слід на серці назавжди.

13. Вона живе у кожному кроці вперед,

І навіть у щасті чути її присутність,

Доля веде крізь темряву і світло,

І дарує сили для нового початку.

14. Ми крокуємо, відчуваючи її ритм,

І серце росте серед випробувань і суму,

Зламана доля мовчить, але веде,

І освітлює шлях у темряві.

15. Вона народжується у митях відкриттів,

І росте там, де серце готове відчути,

Доля веде крізь біль і радість,

І показує красу кожної миті.

16. Ми йдемо, ловлячи її кроки,

І серце навчається довіряти життю,

Зламана доля — невидимий друг,

Що дарує сили для нових доріг.

17. Вона живе у кожному подиху і миті,

І навіть у радості чути її присутність,

Доля формує душу і характер,

І робить нас сильнішими щодня.

18. Ми йдемо далі, приймаючи її уроки,

І серце пізнає терпіння і віру,

Зламана доля — частина нашого життя,

Що залишає слід на серці назавжди.

19. Вона народжується у митях змін,

І розквітає у серцях, що готові відчути,

Доля мовчить, але веде нас вперед,

І відкриває глибини власної душі.

20. І навіть коли шлях важкий і темний,

Серце зберігає її світло і тепло,

Зламана доля — це шлях, що змінює нас,

І дарує мудрість для всього життя.