"Сльози долі"

1. Сльози долі котяться по щоках,

І серце тремтить від гіркого смутку,

Кожна крапля — мов маленька втрата,

Що залишає слід у глибині душі.

2. Ми йдемо крізь біль і самотність,

І навіть усмішка здається далекою,

Сльози долі мовчки співають пісню,

Що шепоче про втрати і надію.

3. Кожен подих наповнений сумом,

І думки тягнуться до минулого,

Сльози долі нагадують про втрати,

І ведуть нас крізь тінь і темряву.

4. Ми відчуваємо їх у тиші ночі,

І серце стискається від холодного подиху,

Сльози долі — невидимий потік,

Що змиває крихти минулого з душі.

5. Вони живуть у спогадах і мовчанні,

І навіть радість не здатна їх розвіяти,

Сльози долі залишають сліди,

Що формують глибину нашого серця.

6. Ми ловимо їх у митях розлуки,

І серце відчуває холод і самотність,

Сльози долі — тихий супутник життя,

Що йде поруч, але не торкається.

7. Вони народжуються з болю і страху,

І ростуть там, де немає тепла,

Сльози долі шепочуть про втрати,

Що навчають приймати власну силу.

8. Ми крокуємо, несучи їх у серці,

І серце вчиться терпінню і витримці,

Сльози долі мовчать, але присутні,

І нагадують про важливість мрій.

9. Вони живуть у промінні сонця і дощу,

І навіть у радості чути їх відлуння,

Сльози долі залишають світло серед тіней,

Що освітлює шлях до нового серця.

10. Ми йдемо, тримаючи їх невидимий вантаж,

І серце росте серед смутку і спогадів,

Сльози долі — частина нашого шляху,

Що робить душу сильнішою і глибшою.

11. Вони народжуються там, де мовчить світ,

І розквітають серед втрат і розчарувань,

Сльози долі ведуть нас крізь випробування,

І відкривають істину в серці.

12. Ми відчуваємо їх у поглядах і словах,

І навіть у тиші чуємо їх шепіт,

Сльози долі формують характер і терпіння,

І залишають слід у кожній миті.

13. Вони живуть у нічних страхах і спогадах,

І навіть усмішка не здатна їх знищити,

Сльози долі мовчки ведуть нас вперед,

І дарують уроки, що роблять сильнішими.

14. Ми крокуємо, відчуваючи їх присутність,

І серце навчається приймати гіркоту,

Сльози долі — невидимий провідник,

Що веде крізь темряву до світла.

15. Вони народжуються у митях втрат,

І ростуть там, де серце відкрите до болю,

Сльози долі — мов крижана ріка,

Що змиває сум і залишає силу.

16. Ми йдемо, відчуваючи їх ритм і вагу,

І серце росте серед смутку і тиші,

Сльози долі мовчать, але ведуть нас,

І дарують нові відкриття для душі.

17. Вони живуть у кожному подиху і миті,

І навіть у щасті чути їх присутність,

Сльози долі формують душу і характер,

І роблять нас витривалішими щодня.

18. Ми йдемо далі, приймаючи їх уроки,

І серце пізнає силу терпіння і віри,

Сльози долі — частина нашого життя,

Що залишає слід на серці назавжди.

19. Вони народжуються у випробуваннях і страху,

І розквітають у серцях, що готові відчути,

Сльози долі мовчать, але ведуть нас вперед,

І відкривають глибини власної душі.

20. І навіть коли шлях важкий і темний,

Серце зберігає їх світло і тепло,

Сльози долі — це шлях, що змінює нас,

І дарує мудрість для всього життя.