"Дорога самотності"

1. Я йду дорогою самотності,

Де кроки мої відлунюють у порожнечі,

Серце тремтить від холодного вітру,

І душа шукає хоч краплину тепла.

2. Навколо — тиша, що стискає груди,

І спогади мов тіні проходять крізь мене,

Дорога самотності не знає милосердя,

Вона веде лише вперед і вглиб.

3. Кожен крок — випробування терпіння,

І навіть радість здається чужою,

Серце б’ється мов під ковпаком тиші,

І надія сховалась за обрієм.

4. Ми зустрічаємо людей і втрати,

Але на цій дорозі залишаємо самих себе,

Дорога самотності шепоче тихо:

"Лише ти сам із власним болем".

5. Вона проходить крізь ніч і день,

І навіть сонце не розтопить тіні,

Кожна сльоза — мов маленький промінь,

Що веде крізь темряву до нового світла.

6. Серце вчиться тримати себе в руках,

І розум розпізнає справжню ціну тиші,

Дорога самотності навчає мірі терпіння,

І відкриває глибини власної душі.

7. Ми крокуємо, піднімаючись і падаючи,

І темрява навколо стає другом і ворогом,

Дорога самотності — це школа стійкості,

Що вчить нас йти, навіть коли боляче.

8. Вона народжується у втраті й розлуці,

І росте там, де не вистачає тепла,

Дорога самотності мовчить про кінець,

І залишає слід у серці, як тінь.

9. Кожен день на ній — мов проба сил,

І навіть сміх здається ледь чутним,

Серце тримає спогади і втрати,

І відчуває глибину власної самотності.

10. Ми йдемо, не знаючи, куди веде шлях,

Але серце вчиться довіряти крокам,

Дорога самотності нагадує про силу,

Що народжується всередині нас самих.

11. Вона веде крізь порожні міста і поля,

І навіть шум світу не може її розвіяти,

Серце вчиться слухати тишу,

І знаходить світло у власній темряві.

12. Ми спостерігаємо за життям інших,

І відчуваємо, як відстань росте,

Дорога самотності — невидимий супутник,

Що йде поряд, але не торкається.

13. Вона народжується з болю і розчарувань,

І росте крізь відчуття безпорадності,

Дорога самотності — мов довгий коридор,

Що веде до самопізнання і сили.

14. Ми крокуємо, тримаючи надію,

І серце стискає її холодний подих,

Дорога самотності — частина нашого життя,

Що вчить цінувати світло навіть у темряві.

15. Вона живе у спогадах і тиші ночі,

І навіть радість не здатна зруйнувати її,

Серце вчиться жити з її присутністю,

І шукати тепло у власному серці.

16. Ми падаємо, піднімаємось і йдемо,

І дорога самотності веде нас крізь все,

Вона залишає сліди на душі,

Що роблять нас сильнішими і витривалішими.

17. Вона народжується там, де мовчить світ,

І розквітає серед втрат і тіней,

Дорога самотності — невидимий провідник,

Що веде нас до себе справжнього.

18. Ми крокуємо, збираючи уламки надії,

І серце навчається терпіти і чекати,

Дорога самотності залишає уроки,

Що формують душу і роблять її глибшою.

19. Вона мовчить, але присутня у всьому,

І навіть серед шуму чутно її шепіт,

Серце відчуває її холод і тепло,

І росте, приймаючи власну самотність.

20. І я йду далі, не озираючись назад,

Бо дорога самотності — це мій шлях,

Вона веде крізь біль і темряву,

І відкриває серце для власного світла.