"Холодне серце"

1. Серце застигло, мов лід на річці,

І думки ковзають крізь порожнечу,

Холодне серце не знає тепла,

Лише пам’ятає біль і мовчання.

2. Воно закрите від світу й кохання,

І кожен дотик здається чужим,

Холодне серце мовчить про свої рани,

І ховає сльози за кам’яною стіною.

3. Ми йдемо поруч, але не відчуваємо,

І серце лишається у власному світі,

Його холод обіймає мов покривало,

І тримає на відстані від тепла.

4. Воно пульсує мов тінь, що дрімає,

І навіть у світлі зберігає темряву,

Холодне серце відчуває втрати,

Але не дозволяє проявитись емоціям.

5. Ми намагаємось зігріти його словами,

Але воно мовчить і відвертається,

Його стіни міцніші за будь-які дотику,

І навіть любов здається безсилою.

6. Серце тремтить у темряві ночі,

Але не дозволяє світлу пробитися,

Холодне серце живе у відчаї й тиші,

І пам’ятає все, що принесло біль.

7. Воно народжується з зради і самотності,

І росте у тіні страху й недовіри,

Холодне серце — мов крижаний сад,

Що не цвіте і не віддає плодів.

8. Ми йдемо поруч, тримаючи надію,

І хочемо розтопити лід у грудях,

Але серце мовчить, відштовхує дотики,

І зберігає свою тишу.

9. Воно відчуває спогади й втрати,

Але не дозволяє їм стати голосом,

Холодне серце — тиха стіна між нами,

Що ховає все, крім болю.

10. Ми намагаємось знайти шлях крізь темряву,

І серце відгукується лише слабким шепотом,

Холодне серце вчить терпінню і самотності,

І веде нас до власних тіней.

11. Воно мовчить про біль і втрати,

І навіть радість не здатна його розтопити,

Холодне серце живе у власному світі,

Що не дозволяє світлу пробитися.

12. Ми спостерігаємо його відсторонено,

І розуміємо силу внутрішнього болю,

І холодне серце нагадує нам,

Що час не завжди лікує рани.

13. Воно народжується серед темряви й страху,

І зберігає мовчання навіть у любові,

Холодне серце — як лід на душі,

Що відокремлює від тепла світу.

14. Ми крокуємо поруч, намагаючись зрозуміти,

І серце тримає свій відсторонений ритм,

Холодне серце — це урок терпіння,

Що навчає цінувати навіть холод.

15. Воно живе у спогадах і самотності,

І не дозволяє забути власний біль,

Холодне серце — мов тиша після бурі,

Що залишає слід у душі назавжди.

16. Ми намагаємось зігріти його поглядом,

Але воно відштовхує кожен порив,

Холодне серце мовчить про теплі почуття,

І тримає нас на відстані.

17. Воно народжується з ранніх розчарувань,

І зростає серед страху і самотності,

Холодне серце — мов крижаний сад у душі,

Що не цвіте і не приносить спокою.

18. Ми крокуємо поруч, відчуваючи його вагу,

І серце навчає нас терпінню й відвазі,

Холодне серце мовчить, але присутнє,

І залишає слід у кожному подиху.

19. Воно відчуває втрати й тишу ночі,

Але не дозволяє світу проникнути всередину,

Холодне серце — суворий наставник,

Що вчить цінувати тепло, коли воно з’являється.

20. Ми йдемо крізь холод і темряву,

І серце залишається мовчазним і строгим,

Холодне серце — частина нашого життя,

Що навчає терпінню, мудрості і силі.