1. Мрія впала, мов крила вітру,
І серце зітхнуло від холоду,
Ми тримали її в руках,
А вона розсипалась, мов пил.
2. Кожен спогад — гострий камінь,
Що тисне на душу невидимою вагою,
Зламана мрія мовчки стежить,
І шепоче: "Тримайся, навіть якщо боляче".
3. Ми йдемо крізь порожні вулиці серця,
Де тиша важча за слова,
Мрія залишає відбиток на грудях,
І нагадує про себе в кожному кроці.
4. Вона живе у нічних пробудженнях,
І навіть у щасливих мріях відчувається,
Зламана мрія кличе нас уперед,
І веде через тінь до світла.
5. Ми впадаємо у відчай і піднімаємось,
І серце вчиться приймати втрату,
Мрія лишає крихітні блиски на дорозі,
Що ведуть до нового початку.
6. Вона мов тиха хвиля у пам’яті,
Що колише душу і залишає спогад,
Зламана мрія шепоче про силу,
Що народжується серед розбитих надій.
7. Ми ловимо її у митях відчаю,
І розуміємо, що вона ще живе,
Мрія, хоч зламана, не зникає,
Вона навчає вірити і сподіватись.
8. Вона залишає слід у думках,
І навіть серед болю є її світло,
Зламана мрія веде крізь темряву,
І дарує сили для нового польоту.
9. Ми шукаємо її у нічних тінях,
І відчуваємо її легкий дотик,
Мрія — як привид, що пильнує,
Щоб ми не втратили надію назавжди.
10. Вона народжується з попелу надії,
І навіть у розбитті вчить знов кохати,
Зламана мрія — таємний світ,
Що світить у глибині серця.
11. Ми йдемо, тримаючи її уламки,
І кожен крок стає уроком терпіння,
Мрія мовчить, але її присутність відчутна,
І веде нас крізь бурі й втрати.
12. Вона живе у поглядах і словах,
Що ми залишили серед спогадів,
Зламана мрія — це частина нашого шляху,
Що робить нас сильнішими і мудрішими.
13. Ми мріємо знов, хоч серце обережне,
І крокуємо крізь темряву і світло,
Мрія залишає ніжні сліди на душі,
Що ведуть до нового початку.
14. Вона шепоче про віру і відвагу,
Що народжується серед втрат,
Зламана мрія — невидимий провідник,
Що відкриває двері до надії.
15. Ми ловимо її у спогадах і тиші,
І серце навчається довіряти ще раз,
Мрія залишає світло у темряві,
Що веде нас крізь сум і відчай.
16. Вона є у кожному промінні ранку,
І навіть у сльозах знаходить силу,
Зламана мрія нагадує про життя,
Що народжується з руїн і болю.
17. Ми крокуємо, зібравши її уламки,
І серце відчуває ніжність і біль водночас,
Мрія живе серед тіней і світла,
І дарує нові почуття для душі.
18. Вона народжується там, де ніч здається безмежною,
І розцвітає серед відчаю і суму,
Зламана мрія — маленьке світло,
Що веде до себе крізь хаос світу.
19. Ми йдемо крізь спогади і надії,
І серце вчиться приймати неповторність,
Мрія лишає сліди на шляху життя,
Що роблять нас сильнішими і живими.
20. Вона тихо сяє у глибині душі,
І дарує віру у нові почуття,
Зламана мрія — не кінець шляху,
А початок нової історії серця.