1. Любов приходить мов тиха злива,
І серце тремтить від її доторку,
Вона лишає слід на душі,
Немов промінь світла крізь сутінки.
2. Ми шукаємо її серед хаосу,
І навіть радість здається крихкою,
Тінь любові слідує тихо за нами,
І шепоче спогадами серця.
3. Вона приходить у сни й реальність,
І лишає сльози та посмішки водночас,
Любов мовчить, але її очі бачать,
Те, що ми приховуємо від світу.
4. Ми кохаємо і втрачаємо, знов кохаємо,
І серце навчається терпінню й відвазі,
Тінь любові завжди поруч,
І веде нас крізь світло і темряву.
5. Вона живе у дотиках і словах,
Що не вимовлені, але відчутні,
І навіть коли відстань розлучає,
Любов пульсує у кожній краплі часу.
6. Ми ловимо її у поглядах,
І у тиші ночі відчуваємо тепло,
Тінь любові накриває мов покривало,
І шепоче про вічність і віру.
7. Вона народжується у сміху й сльозах,
І розцвітає навіть крізь біль,
Любов залишає крихітні відбитки,
Що сяють у серці, мов зорі.
8. Ми мріємо про неї і блукаємо,
І серце стискає її невидима сила,
Тінь любові веде нас тихо,
І відкриває двері у нові світи.
9. Вона є у кожному подиху й кроці,
І вчить бачити світ крізь тепло почуттів,
І навіть коли темрява накриває,
Любов лишає промінь на горизонті.
10. Ми падаємо, піднімаємось, кохаємо,
І серце вчиться довіряти і віддавати,
Тінь любові — то наш супутник і щит,
Що оберігає душу від самотності.
11. Вона живе у спогадах і відчуттях,
І навіть у мовчанні відчувається,
Любов шепоче крізь простір і час,
І залишає слід, що не зникає.
12. Ми шукаємо її у світі й собі,
І вчимося приймати її приховану силу,
Тінь любові веде тихо і невпинно,
І обіймає серце крізь всі страждання.
13. Вона народжується у випадкових дотиках,
І розквітає у погляді, що не зраджує,
Любов мов тиша після бурі,
Що приносить мир у найглибші куточки душі.
14. Ми мріємо, плачемо, кохаємо й чекаємо,
І серце вчиться знов довіряти світлу,
Тінь любові — невидимий провідник,
Що веде крізь ніч до ранку надії.
15. Вона є там, де слова зайві,
І де погляд промовляє більше за голос,
Любов залишає сліди у серці,
Що живуть навіть після прощання.
16. Ми відчуваємо її у тиші й шумі,
І серце розкривається мов квітка,
Тінь любові пульсує у ритмі життя,
І дарує віру у нові зустрічі.
17. Вона народжується у відчайдушних митях,
І розцвітає там, де ніч здається безмежною,
Любов лишає світло у темряві,
Що веде нас крізь бурі й сумніви.
18. Ми крокуємо з нею, не помічаючи,
І серце пізнає глибину її сили,
Тінь любові — невидимий оберіг,
Що тримає нас у світі надії.
19. Вона живе у дотиках і спогадах,
І навіть у втраті присутня,
Любов шепоче про вічне й справжнє,
І робить серце сильнішим і ніжнішим.
20. І коли день закінчиться, і ніч настане,
Я знаю, що тінь любові не залишить нас ніколи,
Вона — це тепло і світло,
Що живе в серці і не зникає ніколи.