"Тихий сум"

1. Сум спускається, мов нічна тиша,

І серце стискає невидимий тягар,

Кожна сльоза — мов крапля дощу,

Що падає на душу без жалю.

2. Ми йдемо крізь дні, що мовчать,

І шепіт спогадів тягне за собою,

Тихий сум сидить у глибині грудей,

І не відпускає, хоч би як просили.

3. Серце шукає світла серед тіней,

І навіть радість здається далекою,

Тихий сум пульсує у кожному подиху,

І змушує дихати повільніше.

4. Ми згадуємо моменти, що втратили,

І відчуваємо, як тінь проходить крізь нас,

І навіть коли сміх приходить ненадовго,

Сум повертає нас у холодну тишу.

5. Він тихо сидить у куточку душі,

І шепоче про втрати, про нездійснені мрії,

І навіть коли світло пробиває темряву,

Сум залишається поруч, мов тінь.

6. Ми намагаємось забути біль,

Але спогади знов і знов повертаються,

Тихий сум не просить дозволу,

Він просто присутній у кожному кроці.

7. Серце стискається від його ваги,

І думки розбігаються у темряві,

І навіть коли здається, що все минуло,

Сум залишає слід у душі.

8. Він тихо пливе крізь дні й ночі,

І навіть у сміху є його відлуння,

Тихий сум навчає терпінню й тиші,

І силі залишатися собою.

9. Ми йдемо, тримаючи його в серці,

І відчуваємо його холодний подих,

І навіть коли світ здається ясним,

Сум мовчки обіймає душу.

10. Кожна сльоза — це його мова,

Що не потребує слів і пояснень,

І навіть коли серце шукає розради,

Тихий сум нагадує про своє існування.

11. Він є у кожному подиху й кроці,

І вчить цінувати світло серед темряви,

І навіть коли біль здається непереборним,

Сум стає частиною нашого шляху.

12. Ми намагаємось відшукати спокій,

Але спогади тиснуть мов каміння,

Тихий сум тихо веде нас крізь дні,

І залишає уроки для серця.

13. Він навчає приймати втрати й біль,

І відчувати глибину кожної радості,

І навіть коли ніч здається безмежною,

Сум залишається тихим супутником.

14. Ми падаємо, знов піднімаємось, йдемо,

І серце вчиться терпіти і прощати,

Тихий сум — то частина нашого життя,

Що робить нас сильнішими і витривалішими.

15. Він мовчки сидить у тіні думок,

І нагадує про те, що минуле живе,

І навіть коли радість приходить ненадовго,

Сум тихо тримає нас за руку.

16. Ми мріємо, плачемо, кохаємо і втрачаємо,

І сум пульсує крізь кожен наш крок,

І навіть коли серце хоче забути,

Тихий сум нагадує про правду життя.

17. Він є у спогадах і тиші ночі,

І навіть у світлі ранку відчувається,

Тихий сум — невидима частка душі,

Що не залишає нас самих.

18. Ми крокуємо, тримаючи його в серці,

І відчуваємо його вагу і холод,

І навіть коли світ здається ясним,

Сум тихо обіймає нас.

19. Він дарує уроки терпіння й розуміння,

І вчить цінувати кожен момент життя,

І навіть коли біль здається непереборним,

Тихий сум стає частиною нашої сили.

20. І коли день закінчиться, і ніч настане,

Я знаю, що сум не залишить нас ніколи,

Він — це пам’ять, біль і спокій,

Що живе в серці і не зникає ніколи.