"Туманний берег"

1. Я йду берегом, де туман ковзає по воді,

І серце пульсує разом з м’яким морським подихом,

Туманний берег обіймає мене спокоєм,

І думки стають прозорими, мов ранкова роса.

2. Він мов музика, що лунає без слів,

Що пульсує крізь простір і час тихо,

І навіть коли день був важким і довгим,

Берег дарує ясність і відчуття спокою.

3. Я дивлюсь на хвилі, що б’ються об каміння,

І бачу, як туман малює все м’яким світлом,

І навіть якщо серце сповнене суму,

Туманний берег приносить тепло і натхнення.

4. Він живе у шелесті води і піску,

Що колишеться під ніжним подихом вітру,

І навіть коли шум міста тисне на душу,

Берег дарує легкість і прозорість миті.

5. Я йду стежкою, де морська пінь сяє у тумані,

І відчуваю, як серце відкривається назустріч красі,

І навіть якщо думки кружляють і тиснуть,

Туманний берег приносить спокій і натхнення.

6. Він мов чарівник, що оживляє ніч,

Що малює простір невидимими фарбами,

І навіть коли темрява огортає землю,

Берег дарує ясність і легкість.

7. Я відчуваю його у власних кроках і подиху,

Що зливаються з ритмом морського простору,

І навіть якщо серце стомлене й важке,

Туманний берег дарує прозорість і спокій.

8. Він живе у поглядах і тихих усмішках,

Що відображають світло у серці тихо,

І навіть коли буденність сіріє навколо,

Берег дарує радість і гармонію миті.

9. Я дивлюсь на чайки, що кружляють у тумані,

І бачу, як повітря грає з променями світла,

І навіть якщо думки тиснуть і кружляють,

Туманний берег приносить ясність і свободу.

10. Він мов музика, що лунає крізь морські хвилі,

Що пульсує у серці тихо і ніжно,

І навіть коли ніч здається холодною,

Берег залишає слід тепла і натхнення.

11. Я йду стежкою серед піску і каміння,

І відчуваю, як серце відкривається назустріч світлу,

І навіть якщо день був важким і похмурим,

Туманний берег приносить ясність і спокій душі.

12. Він живе у шелесті води й піску,

Що колишеться під ритм невидимого подиху,

І навіть коли ніч опустила темряву,

Берег дарує прозорість і легкість.

13. Я відчуваю його у власному серці,

Що зливається з ритмом природи і моря,

І навіть якщо серце стомлене й важке,

Туманний берег дарує свободу і гармонію миті.

14. Він мов світло, що пробивається крізь туман,

Що грає на хвилях і піску тихо й ніжно,

І навіть якщо ніч здається холодною,

Берег залишає слід тепла і спокою.

15. Я дивлюсь на обрії, де море зливається з небом,

І відчуваю, як серце наповнюється життям,

І навіть якщо думки важкі й стомлені,

Туманний берег дарує легкість і прозорість.

16. Він живе у кожному подиху і кроці,

Що зливаються з ритмом стихії і серця,

І навіть якщо думки тіснять і кружляють,

Берег дарує прозорість і гармонію.

17. Я відчуваю його у шелесті хвиль і трави,

Що танцюють під ритм невидимого вітру,

І навіть якщо ніч була довгою й важкою,

Туманний берег приносить ясність і натхнення.

18. Він мов музика, що пульсує крізь простір,

Що торкається душі тихо і ніжно,

І навіть якщо ніч здається холодною,

Берег залишає слід тепла і гармонії.

19. Я йду стежкою, де туман грає на землі,

І відчуваю, як серце відкривається назустріч красі,

І навіть якщо день був важким і довгим,

Туманний берег дарує легкість і ясність.

20. І коли ніч закінчиться і день прийде,

Я знаю, що спокій залишиться в душі,

Бо туманний берег — це сила і гармонія,

Що живе в серці і не зникає ніколи.