"Вогняний шторм"

1. Небо палає, мов розпечене залізо,

І вітер несе жар крізь простір і час,

Вогняний шторм танцює, кидає іскри,

І серце відчуває ритм стихії в собі.

2. Він мов буря, що не питає дозволу,

Що огортає все живе у полум’яні обійми,

І навіть коли страх стискає груди,

Шторм дарує силу і пробудження душі.

3. Я стою серед блискавок і жару,

І відчуваю, як серце пульсує у такт стихії,

І навіть якщо думки розбігаються й тиснуть,

Вогняний шторм приносить прозорість і енергію.

4. Він живе у гніві і свободі вітру,

Що розриває простір на шматки невидимі,

І навіть коли світ затихає і тремтить,

Шторм дарує ясність і силу для руху.

5. Я дивлюсь на полум’я, що грає на горизонті,

І бачу, як ніч палає червоним світлом,

І навіть якщо серце сповнене тривоги,

Вогняний шторм дарує відчуття влади і свободи.

6. Він мов музика, що лунає серед блискавок,

Що пульсує крізь простір і час без упину,

І навіть коли ніч накриває землю,

Шторм залишає слід тепла і сили.

7. Я відчуваю його у власних кроках і подиху,

Що зливаються з ритмом полум’яного простору,

І навіть якщо серце стомлене й важке,

Вогняний шторм дарує прозорість і енергію.

8. Він живе у поглядах і шепоті вітру,

Що грає на землі, розпалює кров у жилах,

І навіть коли буденність сіріє навколо,

Шторм дарує відчуття сили і натхнення.

9. Я дивлюсь на хмари, що розриваються блискавками,

І бачу, як кожна іскра оживляє простір,

І навіть якщо думки тиснуть і кружляють,

Вогняний шторм приносить ясність і свободу.

10. Він мов чарівник, що малює полум’я,

Що оживляє світ невидимими ударами,

І навіть коли темрява огортає світ,

Шторм залишає слід енергії і натхнення.

11. Я йду стежкою серед жарких полів і вітру,

І відчуваю, як серце відкривається назустріч стихії,

І навіть якщо день був важким і довгим,

Вогняний шторм дарує силу і ясність.

12. Він живе у шелесті кожного палаючого листка,

Що колишеться під ритм невидимого подиху,

І навіть коли ніч опустила темряву,

Шторм дарує прозорість і відчуття могутності.

13. Я відчуваю його у власному серці,

Що зливається з ритмом вогняного простору,

І навіть якщо серце стомлене й важке,

Вогняний шторм дарує свободу й енергію миті.

14. Він мов світло, що пробивається крізь полум’я,

Що грає на землі і деревах тихо й яскраво,

І навіть якщо ніч здається холодною,

Шторм залишає слід тепла і сили.

15. Я дивлюсь на обрії, де небо палає,

І відчуваю, як серце наповнюється життям,

І навіть якщо думки важкі й стомлені,

Вогняний шторм дарує легкість і прозорість.

16. Він живе у кожному подиху і кроці,

Що зливаються з ритмом стихії і серця,

І навіть якщо думки тіснять і кружляють,

Шторм дарує прозорість і гармонію.

17. Я відчуваю його у шелесті трав і полум’я,

Що танцюють під ритм невидимого вітру,

І навіть якщо ніч була довгою й важкою,

Вогняний шторм приносить ясність і силу.

18. Він мов музика, що пульсує крізь простір,

Що торкається душі тихо і ніжно,

І навіть якщо ніч здається холодною,

Шторм залишає слід енергії і натхнення.

19. Я йду стежкою, де жар грає на землі,

І відчуваю, як серце відкривається назустріч стихії,

І навіть якщо день був важким і довгим,

Вогняний шторм дарує легкість і прозорість.

20. І коли буря стихне і небо розкриється,

Я знаю, що сила залишиться в душі,

Бо вогняний шторм — це енергія і ясність,

Що живе в серці і не зникає ніколи.