"Місячний сад"

1. Я крокую серед квітів під місячним світлом,

Де ніч торкається кожної пелюстки,

Місячний сад дихає спокоєм і чарами,

І думки стають легкими, мов срібний пил.

2. Він мов музика, що лунає без слів,

Що пульсує крізь простір і час тихо,

І навіть коли день був важким і довгим,

Сад дарує ясність і відчуття спокою.

3. Я дивлюсь на тіні, що грають між дерев,

І бачу, як світло місяця малює форми,

І навіть якщо серце сповнене суму,

Місячний сад приносить тепло і натхнення.

4. Він живе у шелесті листя й трави,

Що колишуться під ніжним подихом ночі,

І навіть коли світ шумить і крутиться,

Сад дарує легкість і прозорість душі.

5. Я йду стежкою, де квіти блищать у світлі,

І відчуваю, як серце відкривається назустріч красі,

І навіть якщо думки тиснуть і кружляють,

Місячний сад приносить спокій і натхнення.

6. Він мов чарівник, що оживляє ніч,

Що малює простір невидимими фарбами,

І навіть коли темрява огортає землю,

Сад дарує ясність і відчуття легкості.

7. Я відчуваю його у власних кроках і подиху,

Що зливаються з ритмом нічного повітря,

І навіть якщо серце стомлене й важке,

Місячний сад дарує прозорість і спокій.

8. Він живе у поглядах і усмішках,

Що відображають світло у серці тихо,

І навіть коли буденність сіріє навколо,

Сад приносить радість і гармонію миті.

9. Я дивлюсь на річку, що блищить під місяцем,

І бачу, як його промінь грає на воді,

І навіть якщо думки кружляють і тиснуть,

Місячний сад дарує тепло і легкість.

10. Він мов музика, що пульсує крізь простір,

Що торкається душі тихо і ніжно,

І навіть коли ніч здається холодною,

Сад залишає слід тепла і натхнення.

11. Я йду серед кущів і дерев, що сяють,

І відчуваю, як серце відкривається назустріч світлу,

І навіть якщо день був важким і похмурим,

Місячний сад приносить ясність і свободу.

12. Він живе у шелесті кожного листка,

Що колишеться під ритм невидимого подиху,

І навіть коли ніч опустила темряву,

Сад дарує прозорість і відчуття спокою.

13. Я відчуваю його у власному серці,

Що зливається з ритмом природи і ночі,

І навіть якщо серце стомлене й важке,

Місячний сад дарує свободу й ясність миті.

14. Він мов світло, що пробивається крізь гілки,

Що грає на листі і пелюстках тихо й ніжно,

І навіть якщо ніч здається холодною,

Сад залишає слід тепла і гармонії.

15. Я дивлюсь на обрії, де місяць палає,

І відчуваю, як серце наповнюється життям,

І навіть якщо думки важкі й стомлені,

Місячний сад дарує легкість і прозорість.

16. Він живе у кожному подиху і кроці,

Що зливаються з ритмом нічного простору,

І навіть якщо думки тіснять і кружляють,

Сад дарує прозорість і відчуття спокою.

17. Я відчуваю його у шелесті трав і квітів,

Що танцюють під ритм невидимого вітру,

І навіть якщо ніч була довгою й важкою,

Місячний сад приносить ясність і натхнення.

18. Він мов музика, що пульсує крізь простір,

Що торкається душі тихо і ніжно,

І навіть якщо ніч здається холодною,

Сад залишає слід тепла і спокою.

19. Я йду стежкою, де світло місяця грає,

І відчуваю, як серце відкривається назустріч красі,

І навіть якщо день був важким і довгим,

Місячний сад дарує легкість і ясність.

20. І коли ніч закінчиться і день прийде,

Я знаю, що спокій залишиться в душі,

Бо місячний сад — це сила і гармонія,

Що живе в серці і не зникає ніколи.