"Вітровий шлях"

1. Я йду стежкою, де вітер грає вільно,

І відчуваю, як повітря пульсує в серці,

Вітровий шлях веде крізь простір і час,

І думки стають легкими, мов пір’я.

2. Він мов музика, що звучить без слів,

Що торкається душі невидимим дотиком,

І навіть коли день був важким і довгим,

Шлях дарує спокій і ясність миті.

3. Я відчуваю його у власних кроках,

Що прагнуть руху разом із подихом вітру,

І навіть якщо думки кружляють і тиснуть,

Вітровий шлях приносить легкість і свободу.

4. Він живе у шелесті листя і трави,

Що колишуться від невидимих рук простору,

І навіть коли світ шумить і крутиться,

Шлях дарує гармонію й відчуття спокою.

5. Я дивлюсь на далекі обрії, де хмари летять,

І бачу, як промінь світла грає на вітерці,

І навіть якщо серце сповнене суму,

Вітровий шлях дарує тепло і натхнення.

6. Він мов чарівник, що малює простір прозоро,

Що оживляє світ невидимими струнами,

І навіть коли ніч накрила землю,

Шлях дарує ясність і відчуття легкості.

7. Я йду берегом річки, де вітер торкається води,

І відчуваю, як серце відкривається назустріч свободі,

І навіть якщо день був важким і похмурим,

Вітровий шлях приносить спокій і прозорість.

8. Він живе у кожному подиху й кроці,

Що зливаються з ритмом природи і серця,

І навіть якщо думки тіснять і кружляють,

Шлях дарує відчуття легкості і натхнення.

9. Я відчуваю його у шелесті трав і гілок,

Що танцюють під ритм невидимого подиху,

І навіть якщо ніч була довгою й важкою,

Вітровий шлях приносить ясність і спокій душі.

10. Він мов музика, що лунає без слів,

Що пульсує крізь простір і час тихо,

І навіть коли темрява огортає світ,

Шлях дарує тепло й відчуття свободи.

11. Я дивлюсь на небо, де вітер носить хмари,

І бачу, як світло грає на кронах дерев,

І навіть якщо серце сповнене печалі,

Вітровий шлях дарує відчуття гармонії.

12. Він живе у поглядах і усмішках,

Що відображають його присутність у серці,

І навіть коли буденність сіріє навколо,

Шлях дарує легкість і радість миті.

13. Я відчуваю його у власному подиху,

Що зливається з ритмом повітря й серця,

І навіть якщо серце стомлене й важке,

Вітровий шлях дарує свободу й прозорість.

14. Він мов світло, що пробивається крізь хмари,

Що грає на траві і листі тихо й ніжно,

І навіть якщо ніч здається холодною,

Шлях залишає слід тепла і натхнення.

15. Я йду полем, де вітер грає з квітами,

І відчуваю, як серце відкривається назустріч простору,

І навіть якщо думки важкі й тісні,

Вітровий шлях приносить спокій і ясність.

16. Він живе у шелесті кожного листка,

Що колишеться під ритм невидимого подиху,

І навіть коли ніч опустила темряву,

Шлях дарує прозорість і легкість думок.

17. Я відчуваю його у власному серці,

Що зливається з ритмом природи невидимо,

І навіть якщо серце стомлене й важке,

Вітровий шлях дарує свободу й ясність миті.

18. Він мов музика, що пульсує крізь простір,

Що торкається душі тихо і ніжно,

І навіть якщо ніч здається холодною,

Шлях залишає слід тепла і спокою.

19. Я дивлюсь на горизонти, де вітер палає,

І відчуваю, як серце наповнюється життям,

І навіть якщо думки важкі й стомлені,

Вітровий шлях дарує легкість і свободу.

20. І коли день розкриється у всій красі,

Я знаю, що спокій залишиться в душі,

Бо вітровий шлях — це сила і ясність,

Що живе в серці і не зникає ніколи.