"Зоряний шлях"

1. Я йду крізь ніч, де зорі мов свічки,

Що світять мені серед темряви,

Зоряний шлях веде крізь мовчання,

І серце відчуває тепло і спокій.

2. Він мов потік світла серед безмежжя,

Що грає на струнах душі невидимо,

І навіть коли ніч тисне темрявою,

Шлях дарує ясність і натхнення.

3. Я відчуваю його у власних кроках,

Що прагнуть руху вперед серед тиші,

І навіть якщо думки кружляють і важкі,

Зоряний шлях наповнює серце легкістю.

4. Він живе у шелесті трав і листя,

Що колишуться від подиху нічного світла,

І навіть коли світ шумить і крутиться,

Шлях дарує спокій і відчуття свободи.

5. Я дивлюсь на гори, де зорі бліднуть,

І бачу, як промінь світла веде крізь темряву,

І навіть якщо серце сповнене суму,

Зоряний шлях приносить тепло і надію.

6. Він мов музика, що звучить без слів,

Що пульсує крізь простір і час тихо,

І навіть коли ніч опустила тіні,

Шлях дарує легкість і ясність душі.

7. Я йду берегом річки у нічному сяйві,

І відчуваю, як світло грає на воді,

І навіть якщо день був важким і сірим,

Зоряний шлях дарує спокій і прозорість.

8. Він мов магія, що оживляє простір,

Що торкається кожної думки і серця,

І навіть коли ніч накрила землю,

Шлях дарує ясність і натхнення.

9. Я відчуваю його у шелесті трав і гілок,

Що танцюють у ритмі невидимого подиху,

І навіть якщо ніч була довгою й важкою,

Зоряний шлях приносить легкість і світло.

10. Він живе у поглядах і усмішках,

Що відображають його присутність у серці,

І навіть коли буденність сіріє навколо,

Шлях дарує радість і легкість миті.

11. Я дивлюсь на небо, де зорі мовчать,

І бачу, як світло веде мене крізь ніч,

І навіть коли серце сповнене печалі,

Зоряний шлях дарує відчуття спокою.

12. Він живе у кожному кроці й подиху,

Що зливаються з ритмом всесвіту невидимо,

І навіть якщо день був важким і довгим,

Шлях приносить спокій і натхнення душі.

13. Я відчуваю його у шелесті листя і трави,

Що колишуться під ритм нічного світла,

І навіть якщо думки важкі й тиснуть,

Зоряний шлях дарує прозорість і легкість.

14. Він мов музика, що лунає без слів,

Що пульсує крізь простір і час тихо,

І навіть коли темрява огортає світ,

Шлях дарує тепло й відчуття життя.

15. Я йду полем, де трава блищить від роси,

І відчуваю, як серце відкривається назустріч світлу,

І навіть якщо думки тіснять і кружляють,

Зоряний шлях приносить спокій і натхнення.

16. Він живе у поглядах і усмішках,

Що відображають світло у серці,

І навіть коли буденність сіріє навколо,

Шлях дарує легкість і радість миті.

17. Я відчуваю його у власному подиху,

Що зливається з ритмом нічного повітря,

І навіть якщо серце стомлене й важке,

Зоряний шлях дарує свободу й ясність.

18. Він мов світло, що пробивається крізь хмари,

Що грає на струнах душі тихо й ніжно,

І навіть якщо ніч здається холодною,

Шлях залишає слід тепла й натхнення.

19. Я дивлюсь на горизонти, де зорі палають,

І відчуваю, як серце наповнюється життям,

І навіть якщо думки важкі й стомлені,

Зоряний шлях дарує легкість і свободу.

20. І коли ніч закінчиться і день прийде,

Я знаю, що світло залишиться в душі,

Бо зоряний шлях — це сила і надія,

Що живе в серці і не зникає ніколи.