1. Промінь спалахує на горизонті червоному,
І розливає тепло по всій землі,
Вогняний світанок пробуджує світ від сну,
І серце відчуває силу нового дня.
2. Він мов художник, що малює кольори,
Що переливаються на хмарах і воді,
І навіть коли ніч здається важкою,
Світанок дарує надію і світло серцю.
3. Я йду стежкою серед ранкової роси,
І бачу, як небо палає вогнем,
І навіть якщо думки тіснять і мучать,
Вогняний світанок дарує тепло і натхнення.
4. Він живе у шелесті листя і трав,
Що тремтять від легкого подиху вітру,
І навіть якщо світ шумить і крутиться,
Світанок приносить спокій і відчуття життя.
5. Я дивлюсь на гори, де сонце піднімається,
І бачу, як проміння пробуджує землю,
І навіть коли серце сповнене суму,
Вогняний світанок приносить радість і надію.
6. Він мов музика, що звучить без слів,
Що пульсує ритмом нового початку,
І навіть коли ніч опустила тіні,
Світанок дарує світло і силу йти вперед.
7. Я відчуваю його у власних руках і ногах,
Що прагнуть руху назустріч життю,
І навіть якщо день був важким і сірим,
Вогняний світанок наповнює серце теплом.
8. Він мов магія, що розкриває простір,
Що оживляє світ навколо невидимо,
І навіть коли думки кружляють і тиснуть,
Світанок дарує легкість і свободу душі.
9. Я йду берегом річки, що блищить від світла,
І відчуваю, як сонце торкається води,
І навіть якщо серце стомлене й важке,
Вогняний світанок дарує силу й натхнення.
10. Він живе у поглядах і усмішках,
Що відображають сяйво нового дня,
І навіть коли буденність сіріє навколо,
Світанок приносить радість і світло миті.
11. Я дивлюсь на небо, де хмари палають,
І бачу, як кожен промінь оживляє світ,
І навіть коли серце сповнене печалі,
Вогняний світанок дарує мить гармонії.
12. Він мов потік, що розливається крізь простір,
Що веде крізь темряву й невідомість,
І навіть якщо думки тиснуть і кружляють,
Світанок освітлює шлях і серце водночас.
13. Я відчуваю його у шелесті трав і листя,
Що танцюють у ритмі ранкових промінців,
І навіть якщо ніч була довгою і важкою,
Вогняний світанок приносить легкість і надію.
14. Він живе у кожному кроці і подиху,
Що зливаються з ритмом пробудження світу,
І навіть коли думки тяжкі й стомлені,
Світанок дарує тепло й відчуття життя.
15. Я йду полем, де трава блищить від роси,
І відчуваю, як серце відкривається назустріч світлу,
І навіть якщо думки плутаються і мучать,
Вогняний світанок приносить спокій і натхнення.
16. Він мов музика природи, що звучить без слів,
Що пульсує в серці й душі одночасно,
І навіть коли ніч ховає зорі,
Світанок дарує тепло й світло миті.
17. Я відчуваю його у власному подиху,
Що зливається з ритмом падаючого світла,
І навіть якщо серце втомлене й важке,
Вогняний світанок дарує свободу й силу.
18. Він мов світло, що пробивається крізь тіні,
Що грає на струнах душі тихо й ніжно,
І навіть якщо ніч здається холодною,
Світанок залишає слід тепла і натхнення.
19. Я дивлюсь на горизонти, де сонце сходить,
І відчуваю, як серце наповнюється життям,
І навіть якщо думки тяжкі й стомлені,
Вогняний світанок дарує легкість і свободу.
20. І коли день розкриється у всій красі,
Я знаю, що світло залишиться всередині,
Бо вогняний світанок — це сила і надія,
Що живе в серці і не зникає ніколи.