"Кохання"

1

Ти прийшов, мов світанок ясний,

Розтопив серце моє холодне,

Дотик твій — мов промінь ніжний,

Що проганяє тіні суму.

2

Твої очі — безмежні озера,

У них я тону, не хочу випливати,

Слово твоє — музика вітра,

Що шепоче: «Не бійся кохати».

3

Ми йдемо крізь світлі тіні разом,

Сміх і сум переплітаються тихо,

Кожен день — нове відкриття,

Несе тепло сердець у двох.

4

Ти — мов листок у моїй долоні,

Ледь-ледь тріпоче, живе,

Я беру тебе обережно,

Щоб не зламати ніжність твою.

5

Кожна ніч приносить сни спільні,

Де ми літаємо над містом тихо,

Я знаю: навіть у бурі страшній,

Знайдемо світло одне одного.

6

Твій сміх лунає мов дзвін кришталю,

Він огортає мене теплом і радістю,

Моя душа тремтить, мов струна,

Що звучить лише для тебе.

7

Твої руки — моя фортеця,

Тут я захищена від болю,

Тут кожен подих стає спільним,

І серце б’ється в унісон.

8

Твоє слово — мов вогонь у холоді,

Розпалює мене зсередини,

Я слухаю, як ти дихаєш,

І це стає музикою ночі.

9

Коли ти поруч, світ світліє,

Тіні відступають у темряві,

Я відчуваю тепло твоїх долонь,

І серце співає від щастя.

10

Ти — наче сонце серед хмар,

Освітлюєш мій шлях у темряві,

І кожен день стає святом,

Бо ти поруч і дихаєш зі мною.

11

Ми мов два листки на вітрі,

Злетіли разом у височінь,

І хоч бурі можуть нас гойдати,

Ми тримаємось одне одного.

12

Твій погляд — мов безмежний океан,

Я пірнаю в нього щодня,

І в кожній хвилині, мов у пісні,

Знаходжу себе в тобі.

13

Наші слова — мов пісок часу,

Розсипаються, але не зникають,

Кожен сміх, кожен дотик,

Залишається в пам’яті назавжди.

14

Ти — як вітер у полях квітучих,

Несеш аромат мрій і надій,

Я відчуваю твою присутність,

Навіть коли ти далеко.

15

Кожен день з тобою — як новий світанок,

Світ яскравіший, тепліший, живий,

Я вдячна за кожен момент,

Що ми проводимо разом.

16

Твоя любов — мов тихий дощ,

Що змиває всі тривоги,

Я відчуваю спокій у серці,

Бо ти поруч і це важливо.

17

Твої руки тримають мене міцно,

Коли світ здається холодним,

І навіть тіні минулого

Відступають перед теплом твого дотику.

18

Я чую твоє серце, мов дзвін,

Воно відлунює у моїй душі,

І кожен подих, кожне слово

Стає частиною нашого світу.

19

Ти — мов зоря у нічному небі,

Що веде мене крізь темряву,

І кожен крок, що ми робимо разом,

Наповнений світлом і надією.

20

Наші серця б’ються в унісон,

І світ здається гармонійним,

Я знаю, що кохання це — диво,

І воно з нами назавжди.