«Дні, сповнені сонця»

1. 

Дні сповнені сонця, мов серце радістю,

Що гріє думки і душу водночас.

Ми йдемо серед квітучих полів,

Ловимо світло у кожному кроці.

2. 

Промінь сонця падає на обличчя,

І ми відчуваємо тепло у серці.

Бо навіть буденний день літа

Може стати миттю щастя.

3. 

Сонце пестить зелені луки і дерева,

І ми крокуємо серед цього тепла.

Ми вчимося бачити красу в дрібницях,

Що приховані у простому світі.

4. 

Дні літа довгі і безтурботні,

Мов казка, що ніколи не закінчується.

І серце б’ється у ритмі сонця,

Щоб відчути повноту життя.

5. 

Літній вітер грає у волосся,

Мов легка музика природи.

Ми слухаємо його, дихаємо разом,

І світ здається безмежно великим.

6. 

Сміх друзів лунає крізь поля,

І ми згадуємо про власну юність.

Бо в кожному сонячному дні

Є пам’ять, що зігріває серце.

7. 

Літнє небо блакитне і ясне,

Мов обіцянка безкінечного щастя.

Ми дивимося вгору, ловимо промінь,

Щоб відчути свободу миті.

8. 

Сонце заходить і фарбує небосхил,

Мов золото і багрянець поєднались.

І ми стоїмо серед цього світла,

Щоб наповнити серце спокоєм.

9. 

Вода в річці блищить під сонцем,

Мов дзеркало, що відображає наші думки.

Ми ступаємо обережно, не поспішаючи,

Щоб не втратити момент радості.

10. 

Дні, сповнені сонця, нагадують нам,

Що життя — це світло і тепло.

І навіть у хвилини суму

Є промінь, що веде вперед.

11. 

Літо приносить аромати квітів,

Що кружляють у повітрі і пам’яті.

Ми дихаємо ними повільно,

Щоб відчути глибину щастя.

12. 

Сонце освітлює дорогу додому,

І ми крокуємо не поспішаючи.

Бо життя схоже на цей день літа:

Повне світла, тепла і надії.

13. 

Пташиний спів лунає у повітрі,

І ми ловимо його мелодію.

Бо навіть у буденності літа

Є магія, що наповнює серце.

14. 

Дні пройшли, але світло лишається,

Воно живе у спогадах і усмішках.

Ми зберігаємо його у душі,

Щоб воно гріло у будь-яку пору року.

15. 

Літній дощ освіжає землю і думки,

Ми відчуваємо його ритм у серці.

І розуміємо: навіть у миті прохолоди

Є життя, що пульсує і квітне.

16. 

Сонце сходить і заходить, мов обіцянка,

Що кожен день може бути теплим.

Ми приймаємо світло і тепло,

Щоб відчути себе живими.

17. 

Дні літа — як сторінки книги,

Що пишемо власними кроками.

І ми читаємо їх повільно,

Щоб зрозуміти цінність миті.

18. 

Літо дарує свободу і надію,

Що розкриває крила серця.

Ми летимо серед сонця і квітів,

Щоб відчути повноту буття.

19. 

Дні, сповнені сонця, навчають нас

Ловити світло навіть у тіні.

І ми розуміємо: життя — це дар,

Що треба берегти у серці.

20. 

Тож йди крізь літо, тримай промінь у душі,

Лови кожен подих сонячного дня.

Бо життя, мов літнє світло,

Гріє і наповнює сенсом кожну мить.