1.
Літо гріє землю й серце наше,
Мов сонце ллється крізь плечі і долоні.
І ми відчуваємо, як радість тихо
Пульсує в кожній миті життя.
2.
Дні сповнені світла і тепла,
І кожен крок по зелених лугах
Нагадує про щастя просте,
Що приховано у буденності.
3.
Сонце грає на воді, мов золото,
І ми ловимо його промінь у душі.
Бо навіть маленька мить радості
Може зігріти серце на роки.
4.
Літо дарує запахи квітів,
Що кружляють у повітрі і пам’яті.
І ми дихаємо ними повільно,
Щоб відчути всю глибину життя.
5.
Теплий вітер гладить обличчя,
Мов лагідна рука друга.
І серце відповідає, відкриваючи крила,
Щоб злетіти у простір радості.
6.
Дороги літа ведуть нас крізь поля,
Де квіти піднімають голову до сонця.
Ми йдемо, не спішачи, насолоджуючись,
Бо кожна мить — це дарунок часу.
7.
Сміх дітей лунає крізь зелені дерева,
І ми згадуємо свої безтурботні дні.
Вони нагадують: життя — це світло,
Що завжди поруч, якщо його бачити.
8.
Літнє небо синє, як океан,
І ми губимося у його безмежжі.
Та в цій свободі і безмежжі
Відчуваємо власну міць і спокій.
9.
Теплі вечори пахнуть медом і травами,
І серце розкриває спогади й мрії.
Ми розуміємо: саме тут і зараз
Є щастя, що не купиш ні за що.
10.
Літо приносить довгі дні,
Що повільно тануть у вечірній прохолоді.
І ми вчимося цінувати час,
Що дарує миті справжнього тепла.
11.
Сонце сідає і фарбує небосхил,
Мов художник золотом і багрянцем.
І ми дивимося, затамувавши подих,
Щоб відчути велич цієї миті.
12.
Вода в річці блищить під сонцем,
Мов дзеркало, що відбиває наші думки.
Ми ступаємо у неї обережно,
Щоб не розлити власну радість.
13.
Кожен день літа — як нова сторінка,
Що пишеться нашими кроками і словами.
І ми розуміємо, що щастя —
Це вміння бачити світло у дрібницях.
14.
Теплі ночі шепочуть свої казки,
І ми слухаємо їх у тиші й спокої.
Вони навчають нас бути уважними,
Бо життя складається з моментів.
15.
Літо дарує нам сонце у душі,
Що не гасне навіть у прохолоді.
Ми зберігаємо його в серці,
Щоб не втратити віру і надію.
16.
Смарагдові поля й золоті луки
Нагадують про прості радості.
І ми крокуємо ними, не поспішаючи,
Ловлячи світло і спокій у серці.
17.
Вітер несе запах стиглих фруктів,
І ми дихаємо ним із захопленням.
Бо кожна дрібниця літа — це життя,
Що танцює разом із нашим серцем.
18.
Сонце сходить і заходить, мов обіцянка,
Що кожен день — новий шанс для щастя.
І ми йдемо вперед, приймаючи світло,
Що гріє нас крізь усі турботи.
19.
Літнє світло серця не гасне,
Воно живе в усмішках, поглядах і словах.
І ми пам’ятаємо: навіть після бурі
Завжди прийде день тепла і спокою.
20.
Тож тримай літо у серці, як дар,
Лови кожен промінь, що падає на плечі.
Бо життя — це сонце, що світить всередині,
І тільки ми вирішуємо, чи бачити його.