"Мить безмежжя" 30

1

Мить безмежжя приходить несподівано,

Як подих вітру в спекотний день.

Вона зупиняє час, ніби каже:

«Зазирни всередину себе».

2

У ній зникають страхи і сумніви,

Вона приносить світло і спокій.

І навіть серце б’ється тихіше,

Прислухаючись до цього моменту.

3

Мить безмежжя — це дар життя,

Що ховається у звичайних речах.

У посмішці, у погляді, у тиші,

Що робить день незабутнім.

4

Вона відкриває очі на красу,

Яку ми часто не помічаємо.

І навіть буденність стає святом,

Коли миттєво відчуваєш життя.

5

Мить безмежжя — це дзеркало душі,

Що відображає істину і світло.

І навіть темрява відступає,

Коли ми прислухаємось до серця.

6

Вона приходить у найспокійніші години,

Коли світ мовчить і дихає разом із нами.

І навіть шум зовнішнього світу

Зникає перед її величчю.

7

Мить безмежжя — це вогонь у серці,

Що гріє, надихає, веде вперед.

І навіть сумніви розчиняються,

Коли відчуваєш її тепло.

8

Вона не тримається довго,

Та залишає слід на все життя.

І навіть після її відходу

Залишається пам’ять про світло.

9

Мить безмежжя — це зустріч із собою,

Зі своїм внутрішнім світом.

І навіть хаос буднів стає тихішим,

Коли ти знаєш, що все можливо.

10

Вона приносить розуміння і мир,

Що справжнє цінне — тут і зараз.

І навіть страхи втрачають силу,

Коли відчуваєш цей момент повністю.

11

Мить безмежжя — це крила для душі,

Що підносять нас високо над буденністю.

І навіть тягарі життя

Стають легкими і прозорими.

12

Вона вчить бачити красу у всьому,

Навіть у дрібницях, що минають непомітно.

І навіть серце, що втомилось,

Відчуває її невидиму силу.

13

Мить безмежжя — це поєднання часу і простору,

Що зникає у нескінченності.

І навіть пам’ять про неї

Залишається світлом у темряві.

14

Вона приходить крізь шум і тривогу,

Щоб нагадати про сенс життя.

І навіть біль, що здається важким,

Стає частиною її величі.

15

Мить безмежжя — це шепіт природи,

Що говорить без слів і голосу.

І навіть серце, що стомилось,

Знаходить у ній спокій і надію.

16

Вона відкриває двері у внутрішній світ,

Де панує мир і гармонія.

І навіть коли життя летить стрімко,

Ми пам’ятаємо цей стан безмежжя.

17

Мить безмежжя — це подяка і вдячність,

Що народжується з усвідомлення життя.

І навіть сумніви зникають,

Коли серце відкрите світлу.

18

Вона приходить у тихі миті ночі,

Коли зірки світять над нами.

І навіть темрява здається лагідною,

Коли ти відчуваєш її тепло.

19

Мить безмежжя — це подих вічності,

Що зупиняє плин часу.

І навіть після її відходу

Душа зберігає її світло.

20

Тож цінуй миті безмежжя,

Бо вони формують твоє життя.

І навіть у буденності, у шумі,

Вони лишаються дорогоцінним даром.