«Вогонь надії»

1

Коли здається, що ніч нескінченна,

І тіні падають на серце мовчки,

Не втрать віри, не зламайся, душа,

Бо навіть у темряві світить вогник тихо.

2

Надія — це не слово, не мрія марна,

Це вогонь, що гріє у найтемніші дні.

Вона тихо шепоче: «Тримайся,

Бо світло завжди повернеться до тебе».

3

Ми падаємо, і вітер рве крила,

Та той, хто вірить, знов піднімається.

Бо сила в серці, не в руках, не в словах,

І навіть попіл з минулого оживає.

4

Коли здається, що шлях загублений,

І все, що любив, зникло у диму,

Надія шепоче: «Іди, ще не кінець,

Твоя історія ще не написана».

5

І навіть якщо всі навколо мовчать,

Якщо ти один серед пустелі і тіней,

Вогонь надії всередині тебе

Підкаже крок і освітить шлях.

6

Не чекай дива ззовні — воно всередині,

У серці, що б’ється попри біль і страх.

І кожен день, що дарований тобі,

Є шанс стати сильнішим, ніж вчора.

7

Слабкість не зламала тих, хто вірив,

А біль навчав їх летіти в височінь.

І навіть падіння — то не поразка,

А старт нової дороги у світло.

8

Кожна сльоза — мов дощ на землю суху,

Що проростає квітами надії.

І кожен промінь, що крізь хмари ллється,

Вчить бачити красу, що була завжди.

9

Не відступай, навіть коли серце тремтить,

Навіть коли буря навколо кричить.

Бо той, хто йде з надією в душі,

Знає: ніч завжди закінчується світанком.

10

І кожна мить, що здається марною,

Нас готує до нових перемог і радості.

Бо життя — це не тільки вітер і грім,

А й тихий шепіт надії серед ночі.

11

Не зважай на страхи, що вкрали спокій,

Не слухай сумнівів, що плутають думки.

Вогонь надії живе у серці кожного,

Хто не втратив віри у завтра.

12

І навіть якщо дороги розбіглися,

І втрати тиснуть на плечі важкі,

Знай: усі випробування — це сходи,

Що ведуть до світла, що всередині.

13

Ми всі шукаємо опори й підтримки,

Та головне — знайти силу в собі.

І кожна маленька перемога, крок вперед

Дарує новий подих для душі.

14

Вогонь надії не боїться темряви,

Він розгоряється сильніше від шторму.

І той, хто носить його в серці,

Знає: життя завжди продовжується.

15

Надія — це мрія, що не зникає,

Це голос, що шепоче: «Ще можеш».

Вона тихо освітлює дорогу,

І навіть у самотності гріє серце.

16

Не чекай, що світ зміниться миттєво,

Бо сила змін — у тих, хто йде крок за кроком.

І навіть маленьке світло твоє —

Може освітити чужу темряву.

17

І якщо вітер віє проти,

І якщо шляхи ховаються у пітьмі,

Знай: вогонь надії не згасне ніколи,

Він веде тих, хто не здався.

18

Ми всі мандруємо крізь життя непросте,

І кожен крок — це урок і досвід.

А ті, хто йде з вірою в серці,

Знають, що світло завжди повернеться.

19

І навіть коли здається, що ніч назавжди,

Що сила вичерпана, і шлях втрачено,

Завжди знайдеться промінь, що веде,

Що відкриває двері для нового дня.

20

Тож тримайся, серце, навіть у темряві,

Іди вперед, крок за кроком впевнено.

Бо вогонь надії живе у тобі,

І він ніколи не дозволить загаснути світлу.