Зупинити мить

1.

Танцює осінь з весною

Танець стрімкий

Руїни міст

Заростають зеленою травою

Рани ще живі

Вкриваються рубцями

Та з пам`яті не зникне

Відгомін того болю

Що прийшов разом з війною

Руйнувати все навкруг

Не лишаючи нічого

Лиш попіл і дим

Піднімаються до неба

Закриваючи собою промені

Золотого сонця

Ще не скоро калина зацвіте

Білими квітками

І діти побіжать до школи

По стежках не всіяних

Залізом ржавим

І вбивчими "пелюстками"

2.

Метелики на склі

Тендітні і крихкі

Спалахують на сонці

І гаснуть до зими

Прозорі їхні крила

Дзвенять немов кришталь

І тихо десь далеко

Лунає сніжний вальс

Бринить тонка струна

У темряві густій

Запрошує на танець

Мерщій! Мерщій!

І сонечко заходить

Аж ген за небокрай

І ніч вкриває всю

Вуаллю далину

А сон торкає вії

Засни скоріш! Засни!

Хай насняться тобі

Райдужнії сни

3.

Воля й свобода

Поняття тотожні

Родитися вільним

Можна й не можна

Померти за батька

За сина й доньку

Лиш щоб не бачили

Вони ту війну

Як танки колонами

Лізли в країну

Як небо палало

Криваво червоним

Ракети свистіли

Над головами

"Мопеди" гуділи

Перед очами

Забути це все

Боляче й тяжко

Простити катам

Ніколи й нізащо

4.

Сонце встає

Кожного ранку

Будить золотим

Промінням людей

Дає сили починати

Знову і знов

Жити наповну

Боротися з пітьмою

Що довкола й скрізь

Тонути у радощах

П`янких і веселих

Бігти наввипередки

З вітром грайливим

Пірнати у хвилі

Любові й кохання

Й зупиняти миті

Щасливі на віки

А десь далеко

У Всесвіті

На іншій планеті

На людей дивляться

Такі ж як і ми

Й посміхаються вони

Й прагнуть зустрітись

Дві половинки

Не роздільні у вічності