Вірші про війну

***

В день війни, коли вона почалася,
Ми прокинулись від вибухів і страху.
Сонце зникло за димом пожежі,
А серце заклякло від болю і жаху.

Ми плачемо, як ніколи раніше,
Сльози течуть, мов річки повені.
Ми сумуємо за мирними ранками,
За спокоєм, що більше не повернеться.

Ми кричимо на весь світ у безсиллі,
Панікуємо — не знаємо куди йти.
Ми благаємо: "Зупиніть це безумство!"
Бо у війни немає правди й мети.

Ми чекаємо на перемогу — мовчки,
Кожен день — молитва і надія.
Ми сподіваємось на завершення швидке,
Щоб не згасла в серці наша мрія.

Чому саме в цей день усе сталося?!
Чому прокляття впало на наш край?!
Навіщо було це зло розпочинати?!
Хто дав наказ — і заради чиїх бажань?!

З якою метою ви руйнуєте щастя?!
Для чого цей морок і смерть по містах?!
Ми хочемо жити, а не воювати,
Ми хочемо світла в дитячих очах...

Подобається

#1759 в Різне
#339 в Поезія

Відредаговано: 21.05.2025