Вірші про те, що так болить

Забувши, що таке життя

Забувши, що таке життя

Одного ранку я забула, що таке життя

Задумавшись про сенс мого буття.

Задумалась про безкорисність людського каяття.

А може сенсу то й нема? То сенс чи просто марення?

Забувши, що жива, що серце б’ється

А може моє щастя просто ще кується?

Можливо, колись знову оживу, заговорю, полюблю

Та чи доживу? Та чи оце все я перетерплю?

Про відповідь не знаю ще нічого

Можливо, і немає у цім світі нічого святого

Можливо, так і має бути, і жити маю в муках

Проте, так хочеться мені скупатися у радості плодах.

Подобається

#2935 в Різне
#753 в Поезія

Відредаговано: 07.10.2022