Синії безодні
Коли топила я себе в нещасній долі
Занурюючи себе в піски страшні
Зустрілися мені блакитнії безодні
Які так ніжно посміхалися мені
Відтоді топлюсь вже у них, подібно чуду
Ці очі, що спасли мене, я вік їм вдячна буду
Спасли мене ті синії безодні,
Подарувавши сенс життя мені.
Відредаговано: 07.10.2022