"Перше кохання"

1

Твої очі були як ранкове небо,

І серце моє вперше здригнулося від почуттів.

Мов вітер, що колише високі трави,

Я відчувала ніжність і захоплення одночасно.

2

Ми трималися за руки вперше,

І світ здався великим і дивовижним.

Мов роса на квітах ранкових,

Кохання було чистим і щирим.

3

Кожен дотик був немов магія,

Що відкривала нові відчуття.

Мов хвилі, що б’ються об берег,

Серце билося швидше, ніж розум міг осягнути.

4

Я сміялася від дрібниць, поруч з тобою,

І навіть тиша була наповнена теплом.

Мов зорі, що світять у нічній темряві,

Любов сяяла невинно і яскраво.

5

Ми ділили мрії і секрети,

І кожне слово було немов обіцянка.

Мов вітер, що несе аромат квітів,

Почуття наповнювало серце ніжністю.

6

Я боялася втратити цей світ,

Бо перше кохання таке крихке і тендітне.

Мов хвилі, що гладять берег,

Біль від можливого прощання вже відчувався.

7

Кожен поцілунок був відкриттям,

Що змушував душу співати від радості.

Мов роса на траві ранковій,

Почуття світилися чисто, немов сонце.

8

Ми мріяли про майбутнє, не знаючи,

Що воно може бути коротким.

Мов вітер, що колише високі трави,

Любов була яскравою, але швидкоплинною.

9

Я відчувала тепло у твоїх обіймах,

І світ здавався лише нашим.

Мов зорі, що мерехтять у темряві,

Серце наповнювалося щастям і наївністю.

10

Та час розділив нас без попередження,

І перше кохання стало спогадом.

Мов хвилі, що б’ються об берег,

Почуття залишило слід, але відпустило.

11

Я згадую кожну мить, мов коштовність,

Що залишила тепло в душі.

Мов роса на квітах ранкових,

Спогади світять ніжно, не зникаючи.

12

І навіть сум стає частиною історії,

Бо перше кохання навчає любити.

Мов вітер, що несе аромат квітів,

Почуття залишає свій слід на все життя.

13

Я відчуваю, як серце згадує ті дні,

І посмішка приходить крізь сум.

Мов хвилі, що гладять берег,

Любов живе, хоч і минула.

14

Перше кохання — це світло, що вперше торкає душу,

І навіть прощання не здатне його погасити.

Мов зорі, що світять крізь темряву,

Почуття залишається назавжди в серці.

15

І я знаю: воно навчило мене любити,

І кожне наступне кохання буде глибше.

Мов світло, що пробивається крізь хмари,

Перше кохання залишає слід у вічності душі.